Оркестр Радості і Щастя Перкалаба — це адепти гуцульської етно-ска-музики, музичні анархісти, що не визнають політичних копирсань, шоу-бізнесових миготінь та інших забруднювачів повітря. Щирі й невимушені діти гір, сонця і вітру. Перкалаба — це химерні тексти, від яких зриває дах. Драйв і позитивна енергетика, що накочує величезними хвилями в зал зі сцени. Їх фірмовий — легкий, (само)іронічний і безтурботний стилю — gutzul roots не залишає байдужою аудиторію в Києві, Варшаві, Берліні чи Цюріху. Майже кожна ді-джейська вечірка Жені Гудзя з Gogol Bordello має в своєму плей-листі пісні Перкалаби. Відомий лондонський ді-джей Scratchy постійно ставить в своєму ефірі треки цього гурту. Перкалаба є постійним хедлайнером одного з найвідоміших openair’ів України — АртПоля. Такий ритуал, як європейський тур, вони здійснюють вже шостий рік поспіль, виступаючи у Швейцарії, Нідерландах, Німеччині, Австрії та Польщі. Гідна українська відповідь сплеску популярності на Горана Бреґовіча, Бобана Марковіча і Non Smoking Orchestra Еміра Кустуріци, Перкалаба почала свою діяльність у 1998 році.
З того часу гурт став відомим і бажаним не лише в Україні, а й в Німеччні, Польщі, Австрії, Швейцарії та Нідерландах. Етно-рок фестивалі усього світу знають і чекають на Перкалабу знову, знову і знову. Подібно до Євгена Гудзя, до речі, одного з поціновувачів творчості Перкалаби, що пропагує джипсі-панк, гурт вигадав свій власний стиль - gutzul roots. Кожен з п’яти альбомів Перкалаби (Горрри! (2005), Говорить Івано-Франківськ (2007) !Чидро (2009), Дідо (2011) та останній Джєрґа (2013) – інакший, ранішні треки гурту тяжіють до реґґі, трансформуючись з часом в бік народної гуцульської музики і чаклунства. Але кожен окремий хіт обов’язково містить у собі три складові, властиві в такому поєднанні лише Перкалабі: музичну якість та есклюзивність, силу підриву до дії та танцю, непорівнювану ні з чим, і наповненість поєднання звуків і тексту в окремий трансовий, надреальний меседж, обов’язковий стимул емоцій справжнього, неймовірного життя.