«Літо» Рустама Мірзоєва
За словами самого митця, «Літо» - це щоденник подій, яких не було. Так, ці події не відбулися, натомість маємо 13 загадкових робіт проекту, і кожна містить у собі високу таємницю, що вабить до себе.
Уважний глядач ексклюзивного контенту галереї ЦЕХ пам’ятає не тільки «СНІГ» (2012), але й «ПАРАДНИЙ ПОРТРЕТ» (2013), та «ВУГІЛЛЯ» (2014). Кожен проект було виконано у особливій техніці: 1) полотно, олія; 2) вугілля та акрил на пінополістиролі; 3) вугілля та акрил на полотні. Щодо «ЛІТА», то спочатку було вугілля, а відтак – акрил.
Мабуть, жоден із сучасних українських митців не має стільки повітря у легенях форми. Саме це повітря надає Рустаму Мірзоєву спокій польоту, як у чайки («ПЛЯЖ»). Саме цей спокій робить його надзвичайно зосередженим, здатним зафіксувати найменші дрібнички та порухи життя («ЖУК»).
Роботи проекту вражають не тільки присутністю чогось потойбічного та відверто містичного. Дійсно, відбулась певна алхімія – бачення, техніки, кольорів, виконання, сюжету, тощо. Кожен глядач має свій візуальний досвід, - то тим цікавіше розгадувати оптичну загадку. Приміром, це акулячий плавник чи розріз парасолі («ПАРАСОЛЯ»)?
Річ у тім, що автор піймав власну хвилю й наразі перебуває на її піці. Виконання – дивовижне, ніде не хибує. Сюжети – алегоричні, водночас конкретні. У містицизмі та утаємниченості Рустам Мірзоєв дійшов до позначки максимальної буденності естетичного універсуму.