Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса
«Заратустра: Те, що в змозі творити»
(драматична кантата за текстами Кліма)
Вистава є першою частиною театрально-філософського проекту ГЕТЬ ВІД ЗАРАТУСТРИ
Про проект:
«Геть від Заратустри» - спроба драматурга Кліма та режисера Володимира Кучинського театральними засобами осмислити кризу українського суспільства, пропустивши свої думки крізь призму одного з найвідоміших і найконтраверсійніших європейських філософських творів «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше.
Фрідріх Вільгельм Ніцше (15 жовтня 1844 — †25 серпня 1900):
Великий мислитель, психолог та класичний філолог. Агресивний критик традиційної моралі, утилітаризму, сучасної йому філософії та сучасного йому життя в цілому. Є одним із найбільш популярних мислителів нашої доби. Ніцше створив велику кількість афоризмів і експериментальних форм письма. Хоча його творчість було згодом спотворено й асоційовано то з філософським романтизмом, то з нігілізмом, то з антисемітизмом і навіть нацизмом — сам Ніцше гаряче відкидав свою належність до усіх «-измів», аж до прямого протистояння їм. Його часто вважали натхненником філософського та літературного екзистенціалізму, а пізніше й постмодернізму. Його творчість була й залишається предметом палких суперечок.
Філософія Ніцше містить певний внутрішній парадокс. З одного боку, вона констатує найглибшу кризу людства, занепад духу, культури, цінностей і є таким чином філософією песимістичною. З іншого боку, Ніцше писав, що хоче навчити людей не страждання, а сміху і веселощів. Починаючи зі своїх ранніх робіт, присвячених античній культурі, Ніцше протиставляв начало діонісійське – життєрадісне і життєдайне, началу аполлонівському - інтелектуальному, пригнічення життя заради пізнання та розуму. У грецькій трагедії, згідно з Ніцше, обидва начала знаходяться в напруженій єдності.
Вустами свого Заратустри Ніцше говорить про ідею надлюдини – ідею, якою вже надто спекулювали і перекручували в ХХ ст. Проте, згідно ж Ніцше, заклик надлюдини – це заклик до духовних перетворень, внутрішньої дисциплінованості і вихованню власної особистості, відповідальної за майбутнє. Фактично, з написанням філософом твору «Так казав Заратустра» починається новий відлік в історії західної цивілізації, так звана, пост-християнська доба.
Створили:
філософська концепція – Ніцше
текстова концепція – Клім
режисерська концепція – Володимир Кучинський
музична концепція – Мар'яна Садовська
візуальна концепція – Олексій Хорошко
пластична концепція – Ольга Сємьошкіна
Діють:
Одинокий хор, або той хто питає “не хор” Володимир Кучинський, Олег Стефан, Олег Цьона
Той, хто завжди говорить із натовпу Микола Береза, Андрій Козак,
Андрій Водичев, Тамара Горгішелі, Павло Ільницький, Марія Копитчак, Олег Онещак, Наталія Рибка-Пархоменко, Андрій Селецький, Денис Соколов, Ярослав Федорчук
Лібретто:
- Геть від Заратустри!
- Благословення Заратустри
- Піднесення з хиби і неуцтва
- Отруйна мізерність (мухи)
- Притча про руйнівника моралі (Перший бунт)
- Хвала Ікару
- Дзеркало
- Держава і народ
- Дерева крізь асфальт
- Плоть і душа (Другий бунт)
- Те, що в змозі творити