Чоловік хоче залишитися вільним.
Жінка хоче, щоб він залишився з нею.
А Ханох Левін перетворює цю знайому історію на абсурдну, жорстоку і дуже смішну гру.
У «Замаху на самотність» кохання мало схоже на красиву романтичну історію. Тут ним маніпулюють, його вимагають, від нього тікають, за нього торгуються — і все одно страшенно бояться залишитися без нього.
Це чорна комедія про нашу нездатність бути разом і нашу ще більшу нездатність бути наодинці.
Без моралізаторства. З абсурдом, гротеском, тілесністю і тією незручною правдою, над якою спочатку смієшся — а потім упізнаєш себе.