«На Марс прийшли земляни. Вони летіли сюди, бо чогось боялися, або нічого не боялися! Прагнули змінити своє життя, або нічого не прагнули. Бо були щасливі… або нещасливі! Кожен мав свої причини покинути Землю. Коли ви бачите, як ваше рідне місто зменшується до розмірів макового зернятка і зникає за вогняним хвостом ракети, зʼявляється відчуття, ніби ви ніколи не народжувалися на світ, ніби вашого міста взагалі не існувало, а навколо завжди була лише темна порожнеча...»
«Іржа» — вистава Театральної майстерні Погlяd за оповіданнями американського письменника-фантаста Рея Бредбері — автора, який ще в 1950-х роках писав про майбутнє і наголошував, що людство не зміниться та не почне жити краще, якщо кожен не почне ці зміни з себе.
На перший погляд історія здається нереальною: Марс, Венера, Земля — три різні світи, але насправді — віддзеркалення сучасної реальності. Земля на межі великої війни, людство шукає порятунку: молодь мріє винайти іржу, яка знищити всю зброю на планеті, дорослі страждають від самотності, перетворюючи біль на жорстокість, а діти не бачать світла…
Вистава «Іржа» об’єднує 10 оповідань Бредбері в єдину історію, яка занурює в паралельну, але таку знайому реальність, дає простір для спільної рефлексії, та допомагає побачити серед темряви жорстокості надію на сонячне світло… навіть якщо воно зʼявляється лише раз на 7 років.
Бредбері писав не про чарівні машини, що переносять людей на Марс — а про людей, які забирають з собою на інші планети себе самих і тіні свого минулого, знов повторюючи ті ж самі помилки... навіть на іншій планеті.
Це вистава про нереальну реальність, про подолання страхів, про сміливість чинити опір системі, про здатність любити й чекати, боротися й прощати, а ще про силу, яка береже сонце у серці — навіть у найтемніші часи.
- Хочу жити в мирі. Хочу почути, що за одну ніч якимось чином усі гармати в світі сточила іржа… і, я можу це зробити. Я міг би почати працювати над цим навіть зараз!
- Вам напевно здається, що ви Бог?
- Ні, але я не раз думав, що якби він мене чув, він дозволив би мені здійснити це бажання.
Режисери:
Крістіна Шелудько та Єгор Водяхін