Цьогорічний Громадський бюджет Києва: Перемога громадськості або як Громадська бюджетна комісія 5го скликання вирішила, що може приймати рішення замість десятків тисяч киян.

 Цьогорічний Громадський бюджет Києва: Перемога громадськості або як Громадська бюджетна комісія 5го скликання вирішила, що може приймати рішення замість десятків тисяч киян. 2020 рік відзначився рекордною кількістю заявок по Громадському бюджету – 845 лідерів команд з різних сфер, які запропонували понад 1692 проєктів. Голосування за проєкти Громадського бюджету розпочалося 17 серпня, а вже 15 вересня мало завершитися, але через технічні збої електронної системи голосування, її роботу було продовжено до 16 вересня. Тут ми спостерігаємо перше порушення – технічні збої були зафіксовані загальним терміном в 11 годин, але голосування продовжено на 24 години. З’являється відчуття, що таке рішення було прийнято через проєкти зацікавлених осіб, які не встигли набрати необхідну кількість голосів для перемоги. І зрозуміло, що звичайний громадянин, проєкти якого не встигли набрати необхідну кількість голосів навряд (читати – ніяк) не зміг би вплинути на продовження термінів голосування.

Таким чином голосування закінчилось 16 вересня і кияни шляхом електронного голосування обрали проєкти, які вважають необхідними реалізувати у столиці у 2021 році. Але в список проєктів-переможців вирішила втрутитись Громадська бюджетна комісія (далі – ГБК), яка згідно з Положенням про Громадський бюджет повинна контролювати процеси подачі, голосування та реалізації проєктів на всіх етапах.

Неочікувано для всіх виявилось, що 49 проєктів, за які проголосували більше 60 тисяч киян, не можуть бути реалізованими, не дивлячись на те, що вони займають переможні місця у рейтингу. Нагадаємо, що Громадський бюджет – це електронна демократія, і визначення переможців повинно відбуватись автоматичним підрахунком. Таким чином, просліджується втручання ГБК у відкритий демократичний процес електронного голосування.

Нагадаємо, що згідно положення про Громадський бюджет «З метою уникнення конфлікту інтересів керівник та особи, яких уповноважено представляти організацію - учасника ГБК у роботі ГБК, не можуть бути лідером чи членом Команди проєкту, що подається для участі у ГБ у відповідному році.» Неофіційне включення до команди проекту, а по іншому агітацію голосувати за конкретний проект не назвати, – це порушення етики членом ГБК.

Погортавши у соціальній мережі Фейсбук сторінки представників ГБК, стає зрозуміло, що проєкти які вони підтримували до списку переможців не увійшли. Тепер зрозуміло чому ГБК прийняло рішення зняти 49 проєктів-переможців, аби проєкти ГБК опинились у рейтингу. Дуже «демократично» і «справедливо».

Такі протиправні дії були засуджені Міською робочою групою (МРГ) на окремому засіданні 01 жовтня 2020 р. (МРГ – це орган, який складається з представників КМДА та районних адміністрацій. Саме МРГ затверджує членів ГБК на конкурсній основі, та відповідно до положення про Громадський бюджет здійснює контроль над процесами ГБ.)

Враховуючи чималу кількість порушень з боку ГБК та колізійність положень про ГБ - МРГ було прийнято рішення направити на розгляд до Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку 2 списки переможців:

• перший – згідно рейтингу, автоматично сформований електронною системою, в який входять проєкти за які віддали свої голоси понад 200 тисяч киян,
• другий – сформований членами ГБК, які лобіюють власні інтереси.

Як результат, Постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку повинна зібратись найближчим часом і вирішити долю проєктів ГБ 2021.

Цікаво також, що ГБК в своїй діяльності керується Положенням про ГБ, параметрами, а також Регламентом ГБК. В Регламенті ГБК встановлюються основні завдання, повноваження та обмеження в діяльності. Згідно діючих положень, щороку новий склад ГБК на другому засіданні сам для себе приймає такий регламент.

Тобто, з точки зору прозорості та корупції, ГБК – сам собі хазяїн і може розтринькувати 170 млн. громадських коштів куди захоче. Захотів – зняв проєкти, захотів- продвинув свої.. Здається, не за таку електронну демократію голосували кияни.

Можна говорити багато, про піклування за громадськість, але як можна довірити 170 млн. людям, які лобіюють свої інтереси, і механізмів впливу та контролю за ними не вистачає?! Цьогорічний склад ГБК почав свою роботу зі скандалу, та завершує одними скандалами.

Спочатку вони свої документи до бази не могли ніяк внести, а тепер геть заплутались зі строками оголошення переможців. Та це ж не повинно впливати на результати голосування. Аби не допустити подібного в майбутньому, МРГ слід було б переглянути критерії відбору на конкурс членів ГБК. Гарна ідея перш за все відбирати з переможців минулих років – однак, мають ще бути критерії етики та професійності. Деяким членам ГБК ледь виповнилось 20 років, а деякі взагалі не ведуть професійну діяльність. Напевно за рахунок бюджету вони і «годуються».

Положення про ГБ потребує ретельного переосмислення, доопрацювання та проведення роботи з членами ГБК на предмет виявлення корупційних схем у їх повноваженнях, а поки очікуємо засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, яка, в свою чергу, повинна обрати легітимний список і поставити крапку справедливості у цій скандальній історії.