Мурал-це своєрідна мова спілкування, яка окрім візуального перетворення сірих стін допомагає звернути увагу на якусь проблему. Це важливий інструмент для соціальних та політичних ініціатив.
Мурали, присвячені загиблим воїнам, несуть важливе культурне та моральне значення. В першу чергу, це нагадування про те, що в країні війна. Такі мурали допомагають зберегти пам'ять про героїв, надають підтримку їхнім родинам і нагадують усім про цінності, за які ці люди віддали своє життя. Важливо розуміти, що ці проекти допомагають нам не забувати про тих, хто захищав нашу свободу. І хоч процес створення муралів складний та часом суперечливий, він вартий зусиль, бо зберігає нашу пам'ять і історію.
Тим не менш, не всі підтримують ідею створення муралів, присвяченим військовим. Деякі вважають, що через велику кількість загиблих немає сенсу робити мурали на кожному будинку. Однак, висловлюючи таку позицію, не беруть до уваги, що процес створення муралів вартісний та трудомісткий, не кожна сім'я має змогу чи бажання брати участь у такій ініціативі. Важливо зазначити, що успішне втілення таких проектів можливе лише за умови загального підтримання ідей родичів, друзів та мешканців будинку. Місцева влада, як правило, утримується від підтримки таких ініціатив, що ускладнює процес отримання дозволів. Тому не треба думати, що якщо дати можливість вільно малювати мурали, то їх скрізь буде багато.
Вперше з муралом, присвяченим загиблому військовому, ми зіткнулися ще минулого року в Южноукраїнську. Це був мурал, присвячений Олександру Гузовському. Ми створили цей мурал на стіні будинку на вулиці Європейська, 56, де народився і виріс воїн. Олександр Гузовський воював у складі 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Загинув 6 червня 2022 року в Ізюмському районі. Олександра Гузовського було нагороджено посмертно орденом «За мужність» III ступеня. Замовниками виступили сім'я загиблого артилериста: сестра та батьки. Мурал створювався за готовим макетом, але дуже складно морально було приступити до його виконання. Ми розуміли, що це не поверне Олександра до життя. Дуже страшно було малювати обличчя героя. Тому постійно запитували маму про деталі у процесі виконання роботи. Мешканці будинку підтримували нас. Навіть зараз підходять до мами героя Світлани та дякують за сина.
Наступний мурал у Первомайському на честь Героя України Олега Фадєєнка "Малюка". Його було створено за ініціативою дружини героя Лізи та побратимів. Мурал “Малюк”, також був виконаний не за нашим ескізом, і цей ескіз був достатньо агресивним. Свої роботи ми намагаємось робити максимально позитивними, тому що розуміємо, що вони стають частиною міського простору. Приїхавши до Первомайська, ми зрозуміли чому ескіз саме такий. Герой нашого мурала загинув під артилерійським вогнем. Атмосфера в самому місті достатньо агресивна, і це особливість прифронтового регіону. Також мурал відображує силу духу дружини загиблого героя. Вона не втратила віри та не склала зброю. Навіть втративши своє кохання Ліза не зупиняється, робить збори для ЗСУ, допомагає чим може фронту.
Зараз ми ведемо роботи зі створення муралу “Варяг” у місті Київ на проспекті Романа Шухевича, 30. Герой нашого мурала Руслан Пісковий. З початком повномасштабного вторгнення в Україну вирішив відкласти навчання в університеті та разом з батьком вступив до військової служби. Служив у складі 112 бригади, 2 роти в частині А7294. Разом із батьком та побратимами він захищав територіальну цілісність України у різних районах, включаючи Київ, Київську область, Харківську область та Луганську область.Визнання його мужності та військового внеску відображається у ряді нагород, серед яких відзнака командира батальйону, пам'ятна медаль 112-ї бригади та нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", та орден За мужність» ІІІ ступеня. Руслан загинув, захищаючи Україну.Коли сім'я втратила улюбленого сина, вони вирішили зробити мурал. Їх підтримали всі: сусіди, знайомі родичі, тренер, кохана та друзі Руслана. Це спільний проект родини та громади.Саме мама Руслана Юлія Піскова переконала нас в необхідності створення таких муралів. За її словами, мурал - це не надгробна дошка чи те місце, куди приходять сумувати. Це про життя, це так, ніби він продовжує жити серед нас. Не забувайте своїх героїв, не опускайте очі.
