Душа людини загадка, а душа дитини загадка тим більше. Хто вони, ці істоти, що раптом з'являються в наших домівках? Дуже часто в їхніх очах, як у кривому дзеркалі, ми бачимо самих себе. Історію про двох сербських хлопчиків и двох дівчат, які щодня грають у своєму дворі у досить страшні, дорослі ігри написала відома сербська драматургесса Біляна Срблянович. Очима наших дітей ми начебто бачимо світ у якому живемо. Діти відтворюють ті дії і говорять ті слова, які вони чують кожного дня від нас, своїх батьків. За допомогою цих дітей ми і жахаємося і сміємося над своїми страхами бажаннями і схильностями.