Українці в Канаді: що робити, якщо чіткого шляху до PR немає?

Для багатьох українців, які приїхали до Канади у 2022–2023 роках, тимчасовий переїзд, який спочатку сприймався як можливість просто перечекати війну, поступово перетворився на справжнє життя. Діти пішли до канадських шкіл, батьки знайшли роботу, сім'ї облаштували побут і почали будувати плани.

Але разом із цим виникло питання, на яке досі немає однозначної відповіді: що буде далі?

Ти наче живеш повноцінним життям: бомби не падають, сирен немає, діти ходять до школи, є робота і дім. Але повністю планувати своє майбутнє все одно складно, тому що воно певною мірою залежить уже не тільки від тебе.

Чекати на PR ще кілька років? Продовжувати тимчасовий статус і сподіватися, що з'явиться відповідна імміграційна програма? Чи вже зараз почати розглядати інші варіанти?

Для молодої людини у 25–30 років ще кілька років очікування можуть не здаватися критичними. Але для сім'їж, де батькам уже 40–45 років, час набуває зовсім іншого значення. За кілька років можуть змінитися імміграційні програми, професійні перспективи та освітні плани дітей.

Особливо гостро це відчувається, коли старша дитина вже навчається у старших класах і через рік-два має вступати до університету. Без постійного статусу питання вартості навчання може стати дуже серйозним: у деяких випадках різниця між оплатою для domestic та international students вимірюється десятками тисяч доларів на рік.

Канада не гарантувала українцям автоматичного переходу від тимчасового статусу до permanent residence. Сам факт того, що людина кілька років живе і працює в Канаді, ще не означає, що вона автоматично отримає PR. Потрібно відповідати вимогам конкретної програми.

Тому для частини українців сьогодні питання вже звучить не тільки як «як залишитися в Канаді?», а й як «де наша сім'я хоче бути через п'ять або десять років?»

Одним із варіантів, який варто розглянути, є Іспанія. Особливо це може бути цікаво людям, які мають стабільну дистанційну роботу або працюють на іноземні компанії чи клієнтів. Іспанська резиденція для міжнародних дистанційних працівників, відома як Digital Nomad, передбачає окремий імміграційний маршрут для такої категорії заявників.

Це не означає, що переїзд до Іспанії буде простим. Потрібно підтвердити роботу, дохід і професійний досвід, підготувати документи, переклади, апостилі, а також вирішити питання житла, школи для дітей та подальшої легалізації.

Для сім’ї Digital Nomad цікавий ще й тим, що разом з основним заявником можуть оформлюватися чоловік або дружина, діти та інші передбачені законом залежні члени сім’ї. 

Digital Nomad не підійде людині без стабільної дистанційної роботи чи можливості документально підтвердити дохід і професійну діяльність.

Але для когось саме такий варіант може стати Plan B, який дозволить не витрачати роки лише на очікування змін у Канаді.

Особливо важливо почати підготовку заздалегідь: перевірити документи, строки дії паспортів, підтвердження доходів, трудові договори та вимоги до перекладу документів.

Якщо потрібен переклад документів, варто заздалегідь уточнити вимоги до їхнього оформлення, Наприклад, такі послуги надає Бюро перекладів AZURIT.

Повністю зі статтею на цю тему можна ознайомитися тут: Якщо PR у Канаді залишається невизначеним — які є варіанти в Іспанії?

У статті ви знайдете детальну інформацію про те, хто може претендувати на Digital Nomad, який дохід потрібно підтвердити, які документи потрібно підготувати, що передбачено для сім’ї та дітей і скільки може коштувати такий переїзд.

Джерела: Government of Canada / IRCC — 2026 

Spain — Ministry of Inclusion, Social Security and Migration, UGE