Великдень на Київщині: які традиції збереглися донині

Великдень - одне з найважливіших свят для українців, яке об’єднує родини та наповнює дім особливою атмосферою.

У цей день люди збираються за святковим столом, відвідують храми та дотримуються давніх традицій. Водночас дата святкування щороку змінюється і залежить від календаря, якого дотримується конфесія. На Київщині традиції мають свої локальні особливості.

Чому Великдень святкують у різні дати

Питання дати Великодня має давню історію, яка сягає перших століть християнства. Ще у II столітті між вірянами виникли суперечки щодо того, коли саме святкувати це свято: частина дотримувалася юдейського календаря, інші ж наполягали на недільному святкуванні після Песаха.

Остаточне рішення ухвалили під час Першого Вселенського собору у 325 році. Було визначено, що Великдень святкують у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Саме ця формула використовується й сьогодні.

Втім, після поділу християнства виникла різниця у календарях: православні користуються юліанським, а католики — григоріанським. Через це дати святкування не збігаються. У 2026 році католики відзначили Великдень 5 квітня, тоді як православні святкуватимуть 12 квітня.

Традиції Великодня та особливості Київщини

Святкування Великодня передує цілий цикл важливих днів. Шостий тиждень Великого посту завершується Вербною неділею - у 2026 році вона припадає на 5 квітня для православних. У цей день у храмах освячують гілочки верби — символ відродження та життя.

Страсний тиждень має особливе значення. У Чистий четвер господині традиційно прибирають оселю та печуть паски. У Страсну п’ятницю віряни дотримуються суворого посту, а в храмах виносять плащаницю. Уже в ніч на неділю починається святкове богослужіння, під час якого освячують великодні кошики.

На Київщині традиції мають свої локальні особливості:

у селах і передмістях Києва досі популярне спільне освячення кошиків біля храмів, де збираються цілі родини;
також збереглася традиція розпису писанок вручну — часто з використанням старовинних орнаментів, характерних саме для центральної України;
деяких громадах після служби влаштовують спільні святкові ярмарки або частування.
у день Великодня люди вітаються словами "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!";
святкову трапезу розпочинають із освячених яєць і паски, після чого куштують інші страви, зокрема м’ясні.