Старий Новий Рік або свято Маланки: головні традиції та заборони

В ніч з 13 на 14 січня українці святкують Старий Новий рік, або ж Щедрий вечір, який ще носить назву Меланка. Цим самим завершувався період "Святих вечорів", який тривав з 6 до 12 січня.

Що мешканцям столиці варто знати про Щедрий вечір, які страви необхідно готувати та чого не варто робити, читайте у нашій статті.

Через розбіжності двох календарів: григоріанського (світського) та юліанського (церковного), Новий рік ми святкуємо двічі. Коли з 1918 року почав діяти григоріанський календар, православна церква його не визнала, тому церковні свята і Новий рік продовжують відзначати по юліанському календарю. 14 січня на закінчення Старого року у церквах проводиться Богослужіння, звучать колядки та щедрівки, тому в народі це свято прозвали Старий Новий рік.

Історія та традиції свята

В цей день церква вшановує Преподобну Меланію. Існують думки, що свято Меланки прийшло до нас ще з дохристиянських часів. Згідно з легендами, сестру богині Лади Меланку викрав лютий змій, а врятував її богатир Василь і вони покохали один одного. Саме тому на наступний день після Меланки святкують Василя 14 січня.

Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує. Тоді як Святвечір був дякою за минулорічний урожай, то 13 січня, встелена збіжжям та сіном долівка, мала символізувати Щедрому богові багаті хлібні ниви та луки, які від нього очікуватимуть в Новому році.

Щедрий вечір дуже розповсюджений на Гуцульщині, Наддніпрянщині, Східному Поділлі. Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. Для цього вечора ще характерний обряд, який символізував добробут. На столі ставили калачі, пироги (спеціально пекли паляницю «Маланку»), а батько ховався за ними від дітей і питав у них: «Чи ви мене не бачите?» А малі у відповідь «Ні, не бачимо…» Тоді батько приказував: «Дай, Боже, щоб і на той рік так само мене не бачили»…

На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.

Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.

Виконували й обряд обирання кілка. Дівчата з закритими очима рахували (число обирали вільно) в тину кілочки і потім роздивлялись кілочок — молодець чи вдівець: як тонкий і рівний, то попадеться молодий і стрункий хлопець, з товстою корою — суджений буде багатим, а кривий — то дістанеться п’яниця. Ще вносили оберемок дров до хати, і за обраним числом кожна обирала своє поліно.

Що найчастіше готують на Щедрий вечір

Кутя – найголовніша страва на святковому столі. Вона має кілька різновидів, бо у кожному регіоні України є свій рецепт. В основному її готують із пшениці та приправляють горішками, медом, перетертим маком, родзинками. На Щедрий вечір також у кутю можна додавати вершкове масло.

Домашня ковбаса та кров'янка – страви зі свинини посідають особливе місце, бо для українців свинина завжди була головним м'ясним продуктом. Тому на Щедрий вечір обов'язково готували домашню ковбасу зі свинини та кров'янку.

Печеня зі свинини – до цієї страви традиційно готували картоплю.

Крученики зі свинини з начинкою – найчастіше як начинку використовували гриби.

Холодець – найчастіше готували зі свинини та яловичини, ця страва була традиційною для українців у зимовий період.

Верещака – особлива традиційна українська страва. Готується зі свинячих ребер, які гасять у буряковому квасі.

Тушкована капуста з м'ясом.

Овочева консервація – традиційно подають до великої кількості страв з м'яса.

Холодні страви – сало, шинка, підчеревок. Все це намагалися приготувати заздалегідь.

Вареники – ще одна особлива страва в українській кухні. На Щедрий вечір готували вареники з картоплею та грибами, зі шкварками чи м'ясом.

Млинці – символізували Сонце. Часто додавали начинки з м'яса. Особливо любили використовувати відварений язик. Цю страву називали у давнину «Лізун у торбі».

Узвар із сухофруктів.

Пироги – з різними начинками. Можуть бути як м'ясними, так і десертними (наприклад, з маком чи сухофруктами).

Існувала також низка заборон щодо їжі. Наші пращури вірили, що цього дня краще не їсти м’ясо риби або птиці, оскільки вірили, що вони заберуть щастя та удачу з дому. А от м’ясо свині, навпаки, дозволяли, бо вірили, що тоді в родині та помешканні залишиться все хороше.

Що не можна було робити на Щедрий вечір 13 січня

Наші предки намагалися в цей день не згадувати число "тринадцять", щоб не накликати на себе неприємності.

У цей день не варто рахувати дрібні монети, кажуть, що підрахунок дрібних монет принесе сльози на весь рік.

НЕ можна давати грошей в борг навіть найближчим родичам, інакше весь рік будете ходити в боржниках.

На свято Маланки не можна сваритися і лаятися, в родині мають панувати мир і гармонія.

За святковий стіл не можна сідати в брудному одязі, адже тоді доля буде "не чистою". На Щедрий вечір потрібно одягатися обов'язково у світлий одяг, це приверне удачу й добробут.

Цього дня не варто тримати злобу на інших людей, якщо з кимось посварилися, потрібно обов’язково помиритися. Помиріться з сусідами, якщо ви живете не в злагоді.

Під забороною була і будь-яка важка робота.

За давніми повір’ями, не можна було, щоб цього дня в помешканні залишалися старі речі.

Прикмети на Щедрий вечір 

Прикмети, які підмічали під Старий Новий рік, за словами фахівців, використовували для визначення врожайності:

• як тиха ясна ніч, то буде вдалий рік для всіх;
• якщо сніг піде, то гречка добре вродить;
• яскраві зірки на небі — буде багато грибів і гороху;
• якщо тепло — слід чекати дощового літа;
• сильний мороз з гарним сніжком — на хлібний врожай;
• тепло й без снігу — до хвороб і неврожаю;
• як дерева вкриються рясним інеєм, то буде вдалим медозбір і вродять зернові;
• ожеледь на деревах — з’явиться добра садовина.

Помічали, яким буде перший день Старого Нового року, таким вдасться і весь рік.

Напередодні Старого Нового року – Щедрий вечір – сім'ї збираються за багатою вечерею, загадують бажання і просять в одне одного прощення за все. 14 січня свято триває, проте цього дня вже не щедрують, а посівають, і робити це, за прикметою, можна лише чоловікам та хлопчикам.

Читайте також: Без олів’є та котлет: як харчуватись, обирати продукти й не купувати прострочку через блекаут

44.ua у Телеграмі: термінові, актуальні, превірені новини столиці та України для тих, хто цінує свій час