Київ зустрів Коновальця після 88 років на чужині: як пройшла церемонія прощання

У Києві провели церемонію прощання з Євгеном Коновальцем — полковником Армії УНР, командиром Січових стрільців та першим головою ОУН. Його прах повернули в Україну з Нідерландів після понад восьми десятиліть перебування за кордоном.

Прощання відбулося 15 та 16 серпня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ. Вшанувати українського військового і політичного діяча прийшли представники державної влади, військові, духовенство, ветерани, українська громада Канади та сотні киян.

Як прощалися з Євгеном Коновальцем

• труну полковника накрили державним прапором України;
• у соборі встановили чорно-білий портрет Коновальця;
• труну оточили вінками та квітами;
• відслужили Чин похорону;
• заупокійне богослужіння очолив владика Йосиф Мілян;
• участь у церемонії взяли представники влади, ЗСУ, ветерани та українці з Канади.

Богослужіння очолив протосинкел Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян. Із ним співслужили екзарх Харківський владика Василь Тучапець, екзарх Донецький владика Максим Рябуха, єпископ Патріаршої курії Степан Сус та духовенство Київської архиєпархії.

Звертаючись до присутніх, владика Йосиф Мілян наголосив, що повернення Євгена Коновальця на Батьківщину є не лише історичною подією, а й нагодою замислитися над його спадщиною для сучасної України.

«Сьогодні Україна зустрічає одного зі своїх синів. Зустрічає після довгої дороги, після десятиліть чужини, після десятиліть, упродовж яких його ім’я намагалися стерти, спотворити, заборонити, а його самого назавжди залишити далеко від землі, за яку він боровся і якій присвятив своє життя. Ми схиляємо голови перед домовиною полковника Євгена Коновальця. Але християнин біля домовини ніколи не говорить тільки про минуле, бо могила для нас — це не кінець людської історії. Христос навчав нас дивитися далі».

Хто прийшов віддати шану

До церемонії долучилися, зокрема, керівник Офісу президента України Кирило Буданов, народна депутатка Ірина Верещук, представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, громадський діяч Сергій Притула та президент Української Стрілецької Громади Канади Андрій Соханівський.

Керівник Офісу президента наголосив на важливості повернення історичних постатей та відновлення української національної пам’яті.

"Його ім’я десятиліттями намагалися стерти, спотворити чи віддати забуттю. Вороги вільної України боялися полковника за життя – бояться й досі. Мабуть, саме тому повернення його праху на рідну землю тривалий час вважали «не на часі»", - написав у своїх соцмережах Кирило Буданов.

Керівник УІНП Олександр Алфьоров у коментарі виданню "Інтерфакс-Україна" повідомив, що наразі уже є перелік визначених осіб, та підтвердив, що наступні перепоховання відбудуться у 2026 році.

«Паралельно йдуть дуже багато процесів з приводу різних прізвищ, різних людей. І на сьогоднішній момент ми створюємо всі передумови, щоб цього року ми так само змогли провести ще перепоховання. «Ми говоримо про гетьманські та княжі могили. Результати є на кількох напрямках, і вони будуть оприлюднені, як тільки ми зможемо повернути цих людей», - зазначив Алфьоров.

Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків на Львівщині. Під час Української революції 1917–1921 років він став командиром Січових стрільців — одного з найбоєздатніших підрозділів Армії УНР.

Після поразки визвольних змагань Коновалець продовжив боротьбу за незалежність у підпіллі. Він став засновником Української військової організації, а у 1929 році — першим головою ОУН.

23 травня 1938 року Коновальця вбили в Роттердамі внаслідок замаху радянського агента. Його поховали в Нідерландах, де він залишався понад 80 років.

У 2026 році прах Коновальця повернули в Україну, де з ним провели церемонію прощання в Києві.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.