Залежність від психостимуляторів: як проходить лікування і що дійсно допомагає

Як лікар, що щодня працює з проблемою залежності, я бачу, як психостимулятори стають найбільш підступними та доступними наркотичними речовинами. Вони обіцяють миттєвий сплеск енергії та ейфорію, але ціна цього підйому надто висока: швидке руйнування психіки, серцево-судинної та гормональної систем. 

Наркотики працюють за схожим принципом. Вони різко піднімають рівень дофаміну. А потім — підступно «вимикають» природні механізми його вироблення. Людина відчуває спустошення, агресію. Формується тяга до повторної дози. І саме тут потрібне професійне втручання.

Чому психостимулятори викликають залежність надшвидко?

Психостимулятори швидко руйнують контроль над поведінкою. Пацієнти часто кажуть: «Я думав, що тримаю все під контролем». Але контроль зникає ще до появу перших фізичних симптомів. Мозок перестає виробляти власний дофамін. Він буквально «просить» нову дозу. Без сторонньої допомоги вирватися з цього кола практично неможливо.

У більшості випадків усе починається невинно. Наприклад, «потрібно підбадьоритися», «попрацювати довше», «весело провести час». Але поступово змінюється поведінка:

• знижується потреба в сні, з’являється тривожність;
• людина починає втрачати вагу, інтерес до звичних справ;
• виникають напади паніки, агресивні реакції, проблеми з пам’яттю;
• зростає ризик психозів.

Ці зміни — наслідок втручання наркотика в роботу нейромедіаторів. 

Лікування: від детоксу до стабілізації психіки

Справжнє лікування психостимуляторної залежності — це довгий процес. Він передбачає  відновлення роботи мозку, серцево-судинної системи, гормонального балансу, психіки.

Підхід індивідуальний. Але базові етапи однакові:

• Перший крок — детокс від стимуляторів. Безпечно виводить речовини з організму, вирівнює нейрохімічні процеси. 
• Значущою частиною терапії є підтримка ЦНС. 
• Людина під керівництвом фахівця вчиться розпізнавати ризикові ситуації. Це треба, щоб формувати нові поведінкові моделі.

Різновиди лікування

Принцип дії психостимуляторів схожий. Нюанси лікування відрізняються:

• лікування амфетамінової залежності передбачає довгу нормалізацію сну, гормонального фону, боротьбу зі стресовими тригерами.
• лікування мефедронової залежності потребує посиленої терапії тривожності. Цей наркотик часто викликає панічні розлади.
• лікування солевої залежності нерідко супроводжується лікуванням стимулятор-індукованих психозів. Вони можуть зберігатися навіть після детоксу.
• лікування кокаїнової залежності спрямоване на відновлення роботи серцево-судинної системи. Кокаїн дуже небезпечний для серця.

Пацієнту потрібно пояснити: його мозок здатний відновитися. Але лише за умови стабільної терапії.

Наслідки вживання: що відбувається з організмом 

Мені хочеться, щоб пацієнт усвідомив масштаб шкоди. Отже, наслідки вживання психостимуляторів включають:

• виснаження нервової системи, розвиток депресії;
• порушення серцевого ритму, ризик інфаркту навіть у молодому віці;
• руйнування судин мозку;
• психози, галюцинації, параноїдні стани;
• коливання тиску;
• гормональні збої, безсоння;
• соціальні наслідки. Це борги, агресія, втрата роботи, ізоляція.

Це не залякування. Це реальні клінічні випадки, які я бачу щодня.

Саме тому я завжди рекомендую стаціонарне лікування наркотичної залежності. Пацієнт отримує постійний нагляд, медикаментозну підтримку. Так з'являється шанс повернутися до нормального життя.

Що допомагає насправді: погляд лікаря

Я бачив сотні людей, які поверталися до життя після тривалого вживання стимуляторів. І я точно знаю, що працює:

• чесність щодо проблеми;
• професійний детокс + медикаментозна терапія;
• терапія з фахівцем, який розуміє механіку залежності;
• підтримка близьких;
• середовище без наркотиків;
• чітка стратегія реабілітації.

Цього достатньо, щоб мозок поступово повернув здатність самостійно регулювати емоції, сон, мотивацію. Головне — не чекати «кращого моменту». Звертайтеся по допомогу тоді, коли проблема тільки починається. Це завжди дає більше шансів на повне одужання.