У Києві приспустили найбільший прапор України: що сталося сьогодні

У Києві приспустили прапор на вшанування жертв Голодомору — глибший погляд на масштаби трагедії.

22 листопада в столиці України приспустили найбільший державний прапор — як символ скорботи за жертвами Голодомору. Окрім цього, о 16:00 заплановано хвилину мовчання, а по всьому місту — на центральних площах, біля пам’ятників, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду — буде запалено свічки.

«Сьогодні, в умовах нової російсько-української війни, ми добре розуміємо, що таке політика знищення… Пам’ять про Голодомор стає частиною нашої стійкості й мобілізації — для боротьби й для перемоги», — наголошують історики.

Статистика жертв Голодомору: масштаби та дискусії

• За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, прямі демографічні втрати від Голодомору 1932–1933 років становлять 3,941 млн осіб, а “дефіцит народжень” (ненароджені внаслідок зниження народжуваності) — ще 600 тис., що дає в сумі приблизно 4,5 млн людських втрат. 
• Інші оцінки дослідників значно різняться — від 1,8 млн до 7–10 млн жертв, залежно від методології підрахунку. 
• Історик Степан Сосновий, спираючись на перепис населення, вважав, що “нестача населення” після Голодомору може складати до 7,5 млн осіб, проте частина цієї цифри — це не лише загиблі, а й ті, хто не народився після трагедії. 
• Особливо вражає смертність серед дітей: у вересні 1933 року, за даними досліджень, до двох третин учнів у багатьох районах просто не прийшли до шкіл. 
• Демографічний аналіз показує, що основні прямих втрат зазнали етнічні українці — за оцінками, близько 3,597 млн осіб, що становило ~91,2 % від прямих втрат. 

Спогади, пам’ять і національний контекст

• На честь вшанування жертв створено Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років, що містить регіональні томи та біографії жертв — це один із ключових результатів досліджень і меморіалізації трагедії. 
• Наслідки Голодомору виходять за межі демографії: згідно з Інститутом національної пам’яті, він спричинив “морально-психологічні зміни в свідомості нації”, травму, яка передавалася поколіннями. 
• Демографічні дослідження вказують, що в деяких регіонах (наприклад, Полтавщина, Черкащина, Київщина) смертність під час піку голоду перевищувала середній рівень у 8–9 разів. 

Міжнародне визнання та політичне значення

• Понад 20 країн визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом української нації.
• Наприклад, Німецький Бундестаг офіційно визнав Голодомор геноцидом, назвавши його «людиноненависним злочином». 
• Водночас серед істориків і політиків існують дискусії щодо точної кількості загиблих та методів підрахунку. 
• Центр стратегічних комунікацій звертає увагу, що питання заниження або завищення жертв використовують і в політичній риториці — але “геноцид українців” є фактом, який підтверджується численними науковими дослідженнями.

Уроки для сьогодення

• Голодомор — це не просто частина історії, а постійний нагадувач про жахи тоталітаризму та політику знищення людей через штучне послаблення народів.
• У контексті сучасної російсько-української війни пам’ять про Голодомор набуває нових сенсів: для багатьох це символ стійкості і боротьби з агресором.
• Збереження історичної пам’яті через книги, музеї, меморіали й освітні програми допомагає наступним поколінням усвідомлювати ціну свободи та людської гідності.

У день загальнонаціональної скорботи Київ не лише приспускає прапор, а й нагадує: пам’ять про Голодомор — це не про минуле, а про відповідальність перед майбутнім. Ушанування мільйонів загублених життів стає актом єднання, який об’єднує країну навіть у час нових викликів і війни. Саме збереження цієї пам’яті дає українцям силу протистояти агресії, відстоювати свободу й не дозволити трагедіям ХХ століття повторитися знову.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.