"Війна завжди є найнижчою точкою людської культури", - Ельке Кар, бургомістерка Грацу

Ельке Кар (Elke Kahr) бургомістерка австрійського міста Грац, розповіла про соціальні програми та культурні проєкти для українців, а також як відбувається їх фінансування відповідно до законодавства в Австрії. І, безумовно, про свою особисту позицію.

Розмова відбулася із Оленою Обухівською, експерткою із ділових, міжкультурних та антикризових комунікацій, авторкою низки КСВ-проєктів, спеціалісткою з аналітики соціальних тенденцій та формування суспільної думки.

Перебуваючи в Австрії, вона ініціювала Ukrainian’s Talks in EU, у якому обговорюють серйозні питання, де спікер розказує власне бачення ситуації. Співпраця із європейськими інфлуенсерами та впливовими експертами – це частина масштабної взаємодії міжкультурного обміну, діалогу та порозуміння між людьми. Це посилює вектор України у ЄС.

Грац – прекрасне місто, культурний і діловий центр з населенням близько 300 тис. Скажіть, скільки українців зараз знайшли притулок у Граці? І як змінилася демографічна ситуація в місті?

Демографія міста суттєво не змінилася, оскільки на разі в Граці проживає близько 2500 українців. У Штирії зареєстровано близько 6100 українців, включно з жителями міста, які тут проживали і раніше. Як центр із важливого економічного значення, Грац завжди приваблює та переживає певні хвилі міграції як у межах країни, так і з інших частин світу. У 1990-х роках тисячі людей з усіх республік колишньої Югославії оселилися в Граці. Найбільшими національними групами є румуни, хорвати та німці, ком'юніті яких складає приблизно 10 000 кожна.

Перш за все хочеться подякувати за прихисток. А які ще проекти, окрім житла та щомісячної допомоги, організувала міська влада? Ми знаємо про багато зусиль, серед яких і Kulturpass безкоштовного відвідування музеїв, і курси німецької мови та створення культурного центру тощо.

Окрім проєктів, які ви назвали, ми також підтримали доброчинні концерти та ініціативи, що пов’язані з навчанням у школі та багато окремих програм, щоб допомогти людям з України адаптуватися до їхнього тимчасового, а в деяких випадках і постійного, і нового місця проживання. Щомісячна допомога та житло, за винятком кількох сімей, які отримали міські квартири – це фінансування проводиться не з міського бюджету. У правовому полі Австрії ці обов’язки покладено на уряд федеральної землі Штирії.

Для нас також важливо висловити свою підтримку і на рівні державних знаків: український прапор є широко помітним символом солідарності на головній площі міста. Визначна пам’ятка міста, Uhrturm – годинникова вежа на горі Schlossberg, також підсвічується українськими кольорами вночі.

Які проекти ви вважаєте найважливішими для адаптації?

Найголовніше – це всі зусилля, які стосується об’єднання людей з України та Австрії в міжкультурному обміні. Дуже важливо підтримувати громадські організації та зусилля волонтерів з організації різних видів допомоги. Багато людей докладають дуже неоціненних зусиль, за що я їм дуже вдячна.

З якого бюджету фінансуються проекти для українців? Це місцевий, державний чи Європейський Союз?

Основні потреби, такі як житло, навчання, медичне обслуговування та щомісячна допомога (Grundversorgung), оплачуються провінційним і федеральним урядом із залученням федерального агентства медичного страхування (ÖGK). «Центр прийому гостей» був попередньо профінансований містом Грац, але адміністрація Штирії зрештою відшкодує більшу частину витрат. Інші проєкти, особливо у сфері культури, оплачує лише місто.

Скільки спеціалізованих установ і державних відомств залучено до процесу вирішення «українського питання» в Граці? Оскільки це досить складне питання, яке потребує співпраці як влади, так і громадських організацій, а також благодійних фондів та окремих громадян. Як ви керуєте цим складним демографічним процесом на рівні міста?

Місто створило спеціальні робочу групу, яка комплексно займається цими питаннями, але законодавча база нашої країни вимагає, щоб більшість із цих тем розглядалися на вищому рівні управління, ніж місцева адміністрація.

Які у вас були особисті відчуття та думки, коли ви дізналися про війну в Україні? І що вона територіально в Європі і так близько до Австрії?

Це був сильний удар, хоча знаки були на очевидні. Війна завжди є найнижчою точкою людської культури, і я особисто вважаю, що немає нічого настільки важливого, як робота задля мирної співпраці всіх людей, незалежно від їх національного чи етнічного походження. Люди, які нехтують основним правом людини на мирне життя, мають бути притягнуті до відповідальності. Війна проти України – не перша війна в нашому сусідстві. Війни, що відбулися після розпаду колишньої Югославії з незліченною кількістю загиблих або переміщених осіб, були шоком, наслідки якого ми відчуваємо й сьогодні.

Ви були раніше в Україні? А зараз, коли ви спілкуєтеся з українцями, що вам найбільше імпонує в національному менталітеті?

Я ніколи не була в Україні. Спочатку хотіла цього літа поїхати до Львова та Києва, але це було ще до війни. Сподіваюся, що одного разу зможу відвідати цю країну в мирні часи, які скоро настануть.

Багато австрійців відзначають, що австрійці та українці дуже близькі за духом та стилем життя. У нас спільні віхи історії. Що думаєте про це особисто Ви?

Українці та австрійці мають спільний етап в історії своїх країн, що може пояснити певну схожість. Однак незалежно від особливостей способу життя та менталітету, я вважаю, що всі люди разом поділяють бажання жити в мирі та розвивати життя на краще.

Що б ви хотіли побажати українцям, які зараз перебувають в Австрії? Та українцям в Україні?

Я сподіваюся, що Австрія є добрим господарем для всіх українців, які були змушені покинути свої домівки внаслідок цієї жорстокої війни. Я бажаю їм повернутися до мирної та вільної країни якомога швидше, за умови, що вони зможуть подорожувати безпечно. Переконана, що насильство не може, не має права на перемогу. Тому Україна переможе і всі в Україні зможуть знову жити в мирі та процвітанні.

Інтерв’ю мовою оригіналу

“War is always the lowest point in human culture,” - Elke Kahr, mayor of Graz.

In an exclusive interview, Elke Kahr, the mayor of the Austrian city of Graz, talked about social programs and cultural projects for Ukrainians. And also how they are financed in accordance with the legislation in Austria. And, of course, about her own position.

The conversation was conducted by Olena Obukhivska, an expert in business, multicultural and anti-crisis communications, the author of CSR projects, a specialist in the analysis of social trends and public opinion. While in Austria, she initiated Ukrainian's Talks in EU, in which serious issues are discussed, where the speaker tells his or her own vision. Cooperation with European influencers and experts is part of intercultural exchange, dialogue and understanding. This strengthens the vector of Ukraine in the EU.

Graz is a beautiful city, cultural and business center with a population of about 300,000. How many Ukrainian refugees are in Graz now? And how has the demographic situation in the city changed?

The demographics of the city haven't changed significantly with roughly 2500 Ukrainians in Graz. In Styria, around 6100 Ukrainians are registered, including the people in Graz. As a local centre with some economical importance Graz has always had waves of migration from within the country as well as from other parts of the world. In the 1990ies, thousands of people from all republics of former Yugoslavia made their new home in Graz. The largest groups by nationality are Romanians, Croatians and Germans, reaching a total of roughly 10000 each.

What other projects, in addition to housing and monthly allowance, has the city government organized? We know about many efforts, among which are the Kulturpass, German courses and the creation of a cultural center and so on.

In addition to the projects you named we supported charity concerts, projects involving schooling and many small contributions to help people from Ukraine getting adjusted to their temporary (and in some cases permanent) new home town. Neither the monthly allowance is organized by the city of Graz, nor the accommodation, except for a number of families who got council flats. Within the legal framework of Austria, these responsibilities are with the provincial (Styrian) government.

There's support on a symbolic level, too, with the Ukrainian flag being a widely visible symbol of solidarity on the main square and the town's landmark, the Uhrturm, being illuminated in the Ukrainian colors by night.

What projects do you consider the most important for adaptation?

Everything which involves bringing people from Ukraine and Austria together. It's highly important to support NGOs and efforts of Ukrainians to organize self-help, and many people are doing very invaluable work for which I am very grateful.

What budget is used to finance projects for Ukrainian refugees? Is it local, state or European Union?

Basic needs like accommodation, schooling, healthcare and the monthly allowance (Grundversorgung) are paid for by the provincial and the federal governments, and involving the federal health insurance agency (ÖGK). The "welcome centre" was pre-financed by the city of Graz but the Styrian administration will eventually repay the largest part of the costs. Other projects, especially in the field of culture and district work are paid for by the city alone.

How many specialized institutions and state departments are involved in the process of solving the "Ukrainian issue" in Graz? As it is a rather complicated issue which demands cooperation between government and NGOs, as well as charity funds and individuals. How do you manage this complex demographic process at the city level?

The city has established a specialized staff which deals with these issues, but the legal framework of our country requires that most of these topics are handled on a higher level of administration than the local administration.

What were your personal feelings and thoughts when you got to know about the war in Ukraine? And that it is territorially in Europe and so close to Austria?

It was a hefty blow, although the signs were on the wall. War is always the lowest point in human culture and I personally believe there's nothing nearly as important as working for a peaceful cooperation of all groups of people, regardless of their national or ethnic background. People who disregard the basic human right of a life in peace should be held accountable. The war against Ukraine isn't the first war in our neighborhood. The wars that followed the break up of former Yugoslavia with countless people dead or displaced was a shock whose repercussions we're still feeling today.

Have you been to Ukraine before? And now, when you communicate with Ukrainians, what impresses you the most in the national mentality?

I’ve never been to Ukraine. I originally wanted to travel to Lviv and Kyiv this summer, but this was before the war. I hope I can visit the country one day, in times of peace which will hopefully come soon.

Many Austrians note that the Austrians and Ukrainians are very close in spirit and life style. We have common stages in history. What do you think about this?

Ukrainians and Austrians share a part of their countries' histories, that might explain certain similarities. Regardless of details in lifestyle and mentality, I believe all humans share a common interest in living in peace and contributing to a better life.

What would you like to wish to the Ukrainians who are now in Austria? And Ukrainians who are in Ukraine?

I hope Austria is a good host to all Ukrainians who were forced to leave their homes as a consequence of this brutal war. I wish they can return to a peaceful and free country as soon as possible, provided they can travel safely. For everyone in Ukraine, I hope that violence will not prevail and that everyone in Ukraine can live in peace and prosperity.