Пост-митний аудит: переваги для бізнесу в Україні

Кодіс Євгеній, керівник підрозділу митного аудиту ГУ ДФС у м. Києві

У зв’язку зі збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі України з іншими державами в 2018 році (імпорт  +15% - до 56,9 млрд. дол.; експорт +9% - до 47,3 млрд. дол.), особливої актуальності набуває така форма митного контролю, як проведення документальних перевірок суб'єктів ЗЕД після здійснення процедури митного оформлення на кордоні. Процес реалізації таких заходів отримав назву пост-митний аудит.

Зазначений механізм уможливлює перенесення значної частини контрольних заходів на етап після випуску товарів у вільний обіг, що дає змогу:

• надати цілісність контрольним діям митниці щодо забезпечення дотримання митного законодавства учасниками ЗЕД;

• зняти напругу з контролю за рівнем митної вартості й інших контрольних процедур на кордоні;

• створити базу для надійного застосування інституту Уповноваженого економічного оператора в Україні;

• істотно скоротити адміністративне навантаження на бізнес і прибрати обмеження в торгівлі, що повинно привести до збільшення ВВП і доходів бюджету.

Більш того, кращі світові практики доводять, що митний контроль після митного оформлення товарів є необхідним інструментом для впровадження більшості заходів щодо спрощення торгівлі.

Пост-контроль дає змогу сконцентрувати контрольно-перевірочні заходи на найбільш сумнівних суб'єктах і операціях, враховуючи доступність більш широкого спектру інформації після митного оформлення та можливість відстежувати рух товару на внутрішньому ринку.

Особливо актуальним для українського бізнесу є питання митної вартості, що теж може бути вирішене через проведення пост-митного аудиту.

Пост-контроль митної вартості створить умови для усунення конфлікту інтересів між митницею та декларантами, підвищить їх відповідальність за прийняті рішення як при декларуванні, так і при коригування митної вартості товарів.

Збалансування інтересів бізнесу та держави значно прискорять і спростять митні процедури без ослаблення контролю.

ПОСТ-МИТНИЙ КОНТРОЛЬ – КРОК НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Розвиток пост-митного аудиту є одним з пріоритетних завдань України для втілення стратегічного плану розвитку, орієнтованого на членство в Європейському Союзі.

До основних законодавчих актів ЄС з питань організації та здійснення пост-митного аудиту належать:

Методичні рекомендації для уповноважених операторів ЄС, 2007 (EU Authorised Economic Operators Guidelines, 2007);

Методичні рекомендації ВМО з митного пост-аудиту (WCO Giudelines for Post-Clearance Audit, 2012);

Технічні примітки ЮНКТАД (Генеральної Асамблеї ООН) щодо спрощення процедур торгівлі (UNCTAD Technical Note 5 Post-clearance audit, 2011);

Митний кодекс ЄС, 2016 (EU Customs Code, 2016).

Імплементація зазначених норм є одним із зобов'язань, взятих на себе Україною за умовами Угоди про асоціацію.

Водночас основою роботи з виявлення порушників митного законодавства повинна стати ефективна система аналізу ризиків.

Удосконалення системи управління ризиками в частині організації та проведення митного контролю після випуску товарів передбачає модернізацію інформаційних і аналітичних систем, в тому числі, автоматичне формування реєстру суб'єктів ЗЕД, які мають можливі ризики порушення митного законодавства. Також важливо розвивати інформаційний обмін з іноземними митними службами з метою отримання необхідної інформації щодо експортно-імпортних операцій.

АГРЕГАТОР ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОСТ-МИТИНОГО АУДИТУ

Однією з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Система автоматичного відбору суб'єктів ЗЕД для пост-митного аудиту повинна ґрунтуватися на інформації:

- «податкового блоку» (загальна інформація по суб'єкту, результати фінансово-господарської діяльності, «історія» попередніх перевірок, подальший ланцюг постачання товарів);

- «митного блоку» (інформація щодо поточних та минулих митних оформлень);

- «автоматизованої системи аналізу та управління ризиками» (в частині інформації про ризики, які спрацьовують під час митного контролю та оформлення).

Тобто ефективність пост-митного аудиту безпосередньо залежить від наявності високотехнологічного агрегатора інформації, якісного та всебічного аналізу діяльності суб’єкта ЗЕД.

Наявна система, не дає змоги автоматизувати увесь спектр аналізу ризиковості, внаслідок чого аудитори витрачають колосальний час на формування матриці підприємства, в ручному режимі збираючи всю необхідну інформацію через низку неуніфікованих інформаційних баз даних. Такий підхід не є оптимальним, оскільки вимагає великих витрат часу та залишає місце для людського фактора (механічні помилки, корупція і т.д.) та не є системним.

На сьогоднішній день, в умовах відсутності програмного забезпечення, яке б забезпечувало автоматичний відбір суб’єктів для проведення й подальшого документування результатів пост-митного аудиту  з мінімальними витратами людського ресурсу, актуальним є проведення аналізу в ручному режимі. 

ПРАКТИЧНИЙ КЕЙС АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПОРУШЕННЯ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Підрозділ митного аудиту Головного управління ДФС у 

м. Києві на протязі 2018 року значно підсилив проведення аналізу можливих ризиків порушення суб’єктами ВЕД митного законодавства.

Основними векторами проведення такої роботи були:

- дотримання вимог митного законодавства під час переміщення через кордон енергоносіїв (газ, паливо та інше) за періодичними митними деклараціями;

- правильність декларування коду товарів подвійного призначення відповідно до УКТ ЗЕД;

- дотримання підприємствами вимог митного режиму тимчасове ввезення та переробка на митній території України;

- достовірність декларування митної вартості та складових митної вартості товарів;

-  реекспорт товарів після ремонту;

- правомірність отримання підприємствами пільг зі сплати митних платежів.

У підсумку підрозділ митного аудиту м. Києва зафіксовано порушення митного законодавства під час переміщення через кордон енергоносіїв на загальну суму 180 млн. гривень. Не менш вагомим є результати аналізу дотримання підприємствами вимог митного режиму тимчасове ввезення та переробка на митній території України, за результатами якого проведено перевірки та донараховано 32 млн. грн.

По іншим напрямкам показник донарахувань становив ще 20 млн. грн.

Загалом підрозділ провів 15% від загальної кількості перевірок у країні. За результатами таких перевірок було донараховано 30% від загальної суми донарахувань та перераховано до бюджету близько 10 відсотків усієї сплати за результатами митного аудиту в державі.

Пост-митний аудит не перевіряє інспектора митниці, якій оформлював товар. Він перевіряє безпосередньо декларанта, тобто особу яка декларувала товари, або ту яка уповноважила на таке декларування брокерів.

Пост-митний аудит не має на меті у будь-який спосіб, так би мовити покарати платника податків, у разі якщо порушення немає то його не має.

У деяких випадках за результатами перевірок не було виявлено порушень. Це відбувалось у зв’язку з тим, що підприємства користувалися своїми законними правами під час проведення перевірки та надавали додаткові документи, які не були надані під час митного оформлення. За 2018 рік таких перевірок у Києві було 5% від загальної кількості.

ПРАВА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ, ПЕРЕДБАЧЕНІ МИТНИМ КОДЕКСОМ

За час існування пост-митного аудиту в Україні сформувалась дуже обширна судова практика щодо правомірності проведення митного аудиту, використання під час проведення перевірок певних видів документів, у тому числі документів, які надішли з-за кордону, навіть відомостей з онлайн джерел тощо. 

Наприклад, відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» наукова доктрина розміщення інформації на веб-сайті фірми виробника є різновидом маркетингової комунікації. Інформація про товар, що розміщена на веб-сайті виробника цього товару, є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне; фіскальні органи можуть використовувати цю інформацію при встановленні характеристик задекларованого товару, тобто як доказову базу під час перевірки класифікації товару відповідно УКТЗЕД.

Перш за все необхідно розуміти, що пост-митний аудит проводиться на підставі норм та положень Митного кодексу України. Кожен платник податків під час проведення перевірок, надання пояснень і необхідних документів користується своїми законними правами, закріпленими Митним кодексом України, з метою уникнення безпідставних донарахувань.

Платники податків мають право звертатись до ДФС для отримання необхідної інформації та роз’яснень, у тому числі у випадках коли існує неоднозначне тлумачення норм законодавства або незрозумілі ті чи інші норми.

Наприклад, у випадках коли платник податків здійснював декларування товарів у відповідності до прийнятого органом ДФС класифікаційного рішення у складному випадку, такий платник може бути звільнений від сплати штрафних санкцій за результатами перевірки, однак не звільняється від сплати обов’язкового платежу.

Кожен може самостійно упевнитись у правильності визначення коду товару за наявності класифікаційних рішень Європейського Союзу, які можна переглянути на сайті ЄС – ec.europa.eu та обрати вірний шлях декларування.

Платник податків має право вносити зміни до раніше поданих митних декларацій на протязі 3-х років з дати подання. В разі самостійного внесення змін, що приводить до збільшення сплати митних платежів, сплачується лише 3% штрафних санкцій, замість 25 або 50% за результатами проведення перевірки контролюючим органом.

Чесність кожного перед державою та сумлінна сплата податків – ще один крок до формування економічної стабільності  нашої держави та як наслідок покращення рівня життя суспільства.

Кодіс Євгеній, керівник підрозділу митного аудиту ГУ ДФС у м. Києві