Мене продавали з будинками, погрожували пістолетом, а зараз хочуть виселити "в нікуди": інтерв'ю з єдиним мешканцем будинку в центрі Києва

Про садибу Мурашка в центрі Києва якщо не усі знають, то точно чули. Це чотири будинки на вул. Мала Житомирська (12-а, -б, 14-а, б), які були збудовані в кінці XIX ст. Свого часу в будинку 14а проживав і працював в своїй майстерні відомий художник Олександр Мурашко (офіційно садиба Мурашків - це тільки будинки 14-а,-б ред.).

Незважаючи на те, що сьогодні невеличкий маєток є пам'яткою історії архітектури національного значення, на його землю, ласий шматок в серці Києва, багато хто претендував. Так, в 2007 році приватна компанія навіть планувала там звести черговий готельно-житловий комплекс. Але цього не сталось. Цілу садибу від зазіхань врятував єдиний мешканець одного з будинків, кандидат фізико-математичних наук, доцент Національного авіаційного університету Олександр Глухов. Саме йому в 2012 році через суд вдалось повернути садибу в комунальну власність.

Сьогодні ж чиновники заспокоюють активістів, що ніхто будинки знищувати не буде. Там хочуть провести протиаварійні роботи, аби уберегти пам’ятку. У зв’язку з цим вже в кінці червня відбудеться засідання комісії, де остаточно вирішать – в аварійному стані будинки чи ні. В разі підтвердження аварійності пана Глухова терміново відселять. Здається, нічого дивного в цій ситуації немає, але якщо копнути глибше, на поверхню спливуть досить неоднозначні моменти.

Саме про них і розповів в інтерв’ю 44.ua пан Глухов, який майже півжиття витратив на збереження пам’ятки і знає про все не з чуток.

Олександре, розкажіть, з чого почалась ця епопея тривалістю в 25 років? Як ви стали власником квартири в одному з будинків, які є частиною садиби Мурашка?

Я опинився в цьому будинку в 1994 році після смерті батька. Тоді я також жив у Києві, в іншому районі, але розміняв квартиру на цю. Вже за два роки чиновники заговорили про капітальний ремонт будинків, а також запропонували мешканцям виселитись. Механізм спілкування у них був такий: "Давайте відселяйтесь, а те, що ми будемо робити – потім вирішимо". Звісно, хтось добровільно почав виселятись, бо їм запропонували вигідніші умови, когось примусово виселяли через суд. А були такі, серед них і я, хто ще залишався жити. І, мабуть, я пішов хибним шляхом з точки зору моїх власних інтересів, почавши з того часу цікавитись, чи є у місцевої влади проект і що хочуть зробити з будинками.

Проте їхні плани зірвались, оскільки вже в 2000 році вийшов закон про охорону культурної спадщини. Там зазначались нові норми робіт на пам’ятках – капітальні ремонти і реконструкції на таких об’єктах стали протизаконними. Дозволялась лише реставрація. На той час в будинках практично не залишилось людей. А до 2003 року і зовсім з’їхали усі, окрім мене і моєї доньки.

А чому, як і інші, не виселились, якщо була можливість? Це був протест?

Я не вважаю себе професійним активістом чи, наприклад, революціонером. Я просто став цікавитись майбутнім будинків, зважаючи на те, що в них хотіли провести роботи без затверджених проектів. Я так їм і відповів: "Спочатку розберіться, що до чого, а потім мене відселяйте. Бо я не впевнений, що ви маєте право це робити". А в 2005 році я виграв Верховний Суд, і вони мене відселити не змогли. Цей програш, як мені відомо, дуже зачепив чиновників, особливо такого пана Голицю, який працював тоді при Черновецькому. Тоді ж він придумав нову ідею з моїм виселенням. На цей раз в 2008 році вони під виглядом інвестиційного проекту продали чотири будинки разом зі мною у приватну власність.

А продали ці об’єкти якійсь невідомій фірмі. Вона була щойно створена, нічого не побудувала, невідомо, кому належить, та й неможливо знайти їх за юридичною адресою. Ця компанія, в свою чергу, одразу продає землю з будинками іншій компанії, яка назвала себе інвестором.

Нові «власники» будівель з’явились тут в 2010-му з охороною і заявили: "Геть усі звідси, ми купили ці будинки. У нас є документи, підписані Голицею". Вони були схожі на якихось бандитів. А коли ти заходиш в будинок, уявіть, до тебе виходить охоронець і починає розмахувати пістолетом перед носом. Я відчував себе не дуже комфортно, вже не кажучи про свою дочку і дружину.

І як ви вчинили після заяви нових власників?

Коли приватна фірма захопила територію садиби і поставила охорону, в будинку, який був офіційно відселений, на той час жили люди - працівники ЖЕКів. Тобто виходить, що в 2008 році, коли місто продавало 12-й будинок, де я живу, і заявляло, що він аварійний, насправді він таким не був. Було світло, вода, газ, опалення. Були усі умови для життя.

Я одразу побіг в прокуратуру, щоб вияснити таку "нестиковку" з незаконним продажем будинків. Прокуратура вислухала мене і подала-таки в суд. А завдяки активістам і ЗМІ, які зробили справу публічною, в 2012 році будинки знову повернули в комунальну власність.

Якими стали будинки за чотири роки в приватній власності? Чи були проведені реставраційні роботи по збереженню пам’ятки, про що обіцяли інвестори?

Нічого зроблено не було. Усі мої прохання залатати куском жесті дах однієї з будівель ігнорувались. Та й після інвесторів, коли садибу повернули в комунальну власність, ніякі реальні, ні реставраційні, ні поточні ремонтні роботи в будинках також не проводились. Чиновники навіть не внесли будівлі в реєстр, що вони їм належать. Зробили це лише в 2018 році.

Логіка елементарна, тут навіть не треба бути великим мудрецем. Якщо ви у 2018 році проводите обстеження будинку на предмет аварійності, то чому це питання не цікавило вас з 2012 року? Виходить, вони шість років утримували будинки, і не знали, в якому вони стані.

Якщо я не помиляюсь, проект протиаварійних робіт в цих будинках був розроблений ще в 2015 році. Невже протягом трьох років нічого зроблено не було, а до вас не звертались з пропозицією відселення?

Ніхто не звертався. Скажу більше, коли місто працювало над проектом, то взагалі не помітило або не захотіло помітити, що тут живе людина. Хоча це в обов’язковому порядку має враховуватись. Офіційно виявили мене в будинку лише в 2017 році, при тому, що я з 2011 року разом з ними ходжу по судах, здороваюсь, а в судових рішеннях відзначаюсь як учасник процесу.

Ще є один цікавий момент. Міська влада відмовляється показувати громаді проект, який був зроблений за наші кошти. Нібито його автор, архітектор, написав листа, щоб документ нікому не показували, бо то є інтелектуальна власність, і подивитись можна тільки з його дозволу і в його присутності. Тобто він своїм листом призупинив дію закону про доступ до публічної інформації. Це явний абсурд.

Щодо робіт. Поодинокі роботи були, але вони другорядні. Я періодично чиновникам пишу листи: "Поки ви зберетесь вирішити грандіозні плани по реставрації будинків, зробіть прості, недорогі речі, щоб унеможливити їх руйнування сьогодні". Наприклад, такі критичні загрози: в одноповерховому будинку 14, де жив Мурашко, немає даху з 2013, а в будинку 12 через прорив труби підтоплено підвал. Але замість цього вони лише прибрали з території сміття і перекрили перший поверх.

А коли я одного разу запитав у архітектора, який створив той засекречений проект, "чого дах не накритий, адже через це затоплюється будинок?". Він мені відповів: "Накриємо, коли визначимо його функціональне призначення". Він, мабуть, натякав на те, що замість даху ще хочуть добудувати декілька поверхів. Недаремно та фірма, яка захопила раніше будинки, а потім їх програла, шість років підряд ходить по судах, не маючи ніби ніяких перспектив на перемогу. Але ж чомусь ходить? Можливо, місто вже домовилось з ними назад продати будинки?

Зараз же чиновники заявляють, що саме я заважав їм перекрити дах, при тому, що живу в метрах 30-ти звідси через будинок.

Бачу, в одному з них була пожежа. Давно це було?

Тут була не одна пожежа. В 2007 році згоріла вщент будівля за моїм будинком, потім пожежі були в 2009, 2013 роках. Вони спалахують тут періодично.

У владі кажуть, що це бомжі палять, і що нічого вони не можуть вдіяти. В 80-90-роки Київ не бачив такої масової руїни старих будинків – пам’яток культурної спадщини. Вони пережили революцію, війну, радянську владу, яка була не надто толерантна до української спадщини, пережили усі катаклізми, а тут прийшли ефективні менеджери і різко почалась якась епідемія руйнувань. Як сказав свого часу Маяковський: "Если звезды зажигают, значит, это кому-нибудь нужно?".

Що зараз говорить комісія щодо цих будинків? Чи з останньої зустрічі на початку червня надходили пропозиції відселитись?

Голова комісії Олексій Рєзніков сказав, що всі будинки очевидно аварійні і тут смертельно небезпечно. Зрозуміло, що такими вони стали не за один день. Будинок хочуть визнати аварійним для того, щоб мене терміново відселити. Але куди хочуть виселити – невідомо. Останній раз щось пропонували ще в 2003 році, і то це була інша влада і за інших обставин. Тому нинішня влада маніпулює словами, коли говорить, що мені надходили пропозиції, не вказуючи, в якому році.

Якщо Рєзніков говорить, що мені повторно надійде пропозиція, нехай надходить, але офіційно. Я не хочу, витративши все життя і сили на ці будинки, на цю спадщину, їхати не знаючи куди, і жити десь на околиці в гуртожитку, не знаючи, чи зможу повернутися назад. Але коли мені в ході розмови сказали: "Ми не знаємо, що буде з будинком, у нас немає затвердженого проекту про його функціональне призначення, тобто, чи буде він житловим або ж, наприклад, готелем. Але ти поки відселяйся в гуртожиток, бо у нас більше нічого немає". На таке я не згоден.

Зі сторони влади етично було б мене, як людину, яка витратила своє здоров’я на історію з поверненням будинків в комунальну власність, відправляти не в якийсь гуртожиток на околиці, а десь в центральні райони міста. Це логічно для людини, яка майже 30 років проживає в цій частині Києва.

Питання до влади просте: або покажіть мені затверджений проект функціонального призначення будинку, де буде вказано, що більше не зможу сюди повернутись, а значить надати відповідне житло, або підтвердіть, що після реставрації я зможу назад заселитись.

Як думаєте, що може очікувати будинки, якщо на засіданні комісії садибу все-таки визнають аварійною і вас відселять?

Куди б мене не відселили, я все одно буду моніторити цю ситуацію з будинками, адже стільки витратив років свого життя на це. Якщо з ними трапляться якісь неприємності чи їх знову захочуть продати бандитам, думаю, цього вже ніхто не допустить, в тому числі і я. Тому що до цієї епопеї тривалістю в 25 років було задіяно багато людей, небайдужої громадськості, активістів, депутатів і ЗМІ.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
12 очень хорошо
Актуальность
12
(1 оценка)
Автор
12
(1 оценка)
Изложение
12
(1 оценка)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

ОПРОС
Российская православная церковь (РПЦ) приняла решение о разрыве официальных отношений с Константинополем. Редакция 44.ua просит читателей проголосовать, кем они теперь считают владельцев храма-МАФа на руинах Десятинной церкви. Представители РПЦ поддержали идею выхода из единства церквей. Они обосновали свое решение тем, что "к этому ведет политика Константинополя". Так они отреагировали на планы Вселенского патриархата относительно предоставления Украине с...
Общество
Агентство Transparency International представило новый рейтинг "прозрачности" бизнеса. В нем Киев занял 2 место. Об этом сообщает пресс-служба Transparency International. Первую строку рейтинга забронировал Ивано-Франковск (15 баллов). Киев набрал 12,7 пунктов, став вторым. На третьем месте Винница (12 баллов). Дальше расположились Львов (10,75) и Белая Церковь (10,7). Позиции рассчитаны на 17 дисциплин, по которым меряли результаты городов. Среди них фикс...
Общество
Киевская область привлекла иностранные инвестиции. Интерес проявили чешские бизнесмены, которые приобрели кирпичный завод под Киевом. Об этом сообщает УНИАН. Проданный государственный объект находится в Кагарлицком районе. Стоимость лота составила рекордные 170 млн грн. Эти деньги согласился выплатить Чешский экспортный банк (СЕВ). Возможно, завод привлек инвесторов огромной площадью. Суммарно его объекты измеряются достаточно солидно - 15 000 кв.м. Более...
Происшествия
В Киеве произошел очередной инцидент, связанный с минированием. Правоохранители получили информацию о минировании автомобиля рядом с ТРЦ. Об этом сообщает корреспондент 44.ua. Инцидент произошел рядом с ТРЦ New Way. В данный момент правоохранители готовятся изучать подозрительный автомобиль. Владельцев других транспортных средств, оставленных на парковке, попросили эвакуировать свои машины. Полиция инцидент еще не комментировала. Пока что пострадавших нет....
Происшествия
Резонансный пожар в здании завода "Транссигнал" потушили. Пожарникам понадобилось мало времени - они управились менее, чем за час. Об этом сообщает Евгений Червоненко. Инцидент произошел на Жилянской улице. Несколько людей пострадали от отравления угарным газом. Пожарные получили сигнал об инциденте в 14:10, после чего сразу же отправились на выезд. Позже известный политик Евгений Червоненко прояснил ситуацию вокруг пожара. По его словам, в здании планиров...
Происшествия
Политик Евгений Червоненко прокомментировал пожар на заводе "Транссигнал". По его словам, в здании должен был размещаться новый телеканал. Об этом сообщает Информатор. Червоненко заявил, что в горящем здании планировалась его встреча с народным депутатом Евгением Мураевым. Также в постройке хотели разместить новый телеканал последнего. Название и концепцию проекта Червоненко раскрывать не стал. Напомним, сегодня днем в центре Киева загорелся завод "Трансси...
Происшествия
В Киеве горит завод "Транссигнал". В данный момент пострадали несколько человек. Об этом сообщает Информатор. Инцидент произошел на Жилянской улице (№97). Огонь распространился на площадь в 60 кв.м. Возгорание произошло на пятом этаже здания. Сигнал о пожаре поступил в 14:10. Сейчас на месте происшествия работают спасатели. Они уже вытащили пострадавших - все они отравились угарным газом. Известно, что пятеро человек были сняты с крыши. Читайте также: На Б...
Общество
В честь Дня защитника Украины на Михайловской площади в Киеве открылась выставка военной техники. Киевлян впечатляют более полусотни объектов. На событии побывал корреспондент 44.ua. Среди представленных образцов - самоходная пушка «Пион», танк БМ «Оплот», боевая бронированная колесная машина «Дозор–Б», зенитно-ракетный комплекс «Бук-М1», пиротехническая машина легкого типа «Казак ПМ-Л» и санитарная машина. В центре столицы представлены около 60 единиц тех...
Общество
Киевский чиновник Александр Мищенко случайно поздравил с Днем защитника Украины самого себя. Забавный казус произошел на его странице в Facebook. Ознакомиться с поздравлением можно здесь. Мищенко опубликовал поздравительный текст на собственной странице, использовав речь, в которой он упоминается от третьего лица. Суть данной акции пока что непонятна, однако на прикрепленной фотографии изображен именно чиновник. "Уважаемый Александр Григорьевич! Поздравляе...