Корпоративна культура, як відомо це система цінностей, норм, правил, символів і традицій, які формують поведінку співробітників у компанії та визначають «невидимі» правила взаємодії. Вона впливає не тільки на ефективність роботи, але й на психологічний стан людей у колективі переконаний експерт з психології підприємництва, юрист та науковець Костянтин Круглов.
Ця тема є не лише дуже цікавою, але й надзвичайно важливою з точки зору розвитку підприємства, прибутку і дохідності компаній.
Массачусетський технічний університет проводив опитування серед керівників. Опитування показало, що 9 із 10 директорів вважають, що поліпшення корпоративної культури підвищує цінність компанії. Компанії визнані як найкращі роботодавці показували на приблизно 20 % вищу дохідність проти аналогічних організацій.
Тож, прості правила здорових корпоративних відносин впливають на внутрішнє самопочуття співробітників і тим самим покращують їх продуктивність.
«Продуктивність працівників безпосередньо залежить від корпоративної культури, що панує в компанії, – каже експерт з психології підприємництва Костянтин Круглов. – Коли існують чіткі правила взаємодії та підтримується позитивний психологічний клімат, співробітники почуваються захищеними й розуміють очікування від їхньої роботи. Це зменшує кількість конфліктів, знижує рівень стресу й створює умови для більшої концентрації на завданнях, що своєю чергою підвищує ефективність команди та всієї організації. Натомість, у токсичному середовищі, де панують недовіра, непрозорість і відсутність справедливості, працівники швидко втрачають мотивацію. Це призводить до зростання плинності кадрів, частих вигорань і зниження результативності, що напряму впливає на конкурентоспроможність компанії».
Від продуктивності, росте і мотивація, яка спонукає людей рухатися в компанії, ставати не лише частиною культури, а й людиною, яка може впливати на створення гармонійного балансу в системі. Якщо цінності компанії співпадають з цінностями співробітника, то він відчуває себе на своєму місці.
«Розвиток і кар’єра співробітників значною мірою визначаються тим, яку корпоративну культуру підтримує компанія, – каже експерт, – Якщо в організації культивується культура навчання, обміну знаннями та взаємної підтримки, працівники отримують більше можливостей для професійного зростання. Це стимулює розвиток нових навичок, підвищує впевненість у власних силах і відкриває шляхи для кар’єрного просування. У такому середовищі люди відчувають, що компанія зацікавлена в їхньому успіху, а отже, вони більш мотивовані працювати на результат».
Натомість у закритій ієрархічній культурі, де переважає жорсткий контроль та обмежений доступ до ініціатив, співробітники часто почуваються пригніченими.
Не треба також забувати і про ідентичність, і те, як вона впливає на командний дух, і відчуття себе одним цілим з колегами. Дуже важливо, аби співробітники відчували себе частиною не лише робочого процесу, але і місії і ідеї. В суспільстві це буде створювати правильний і конкретний імідж, аби підтримувати загальні враження від фірми.
«Основними принципами для корпоративної культури мають бути місія та цінності, які заохочуються всередині колективу, – переконаний експерт Круглов, – ввічлива і привітна форма комунікації, яка допоможе краще розуміти один одного. Можна навіть додати якісь ритуали або «фішки», наприклад спільна нарада з усіма співробітниками кожен тиждень, де можна поділитися цікавими історіями. Або дошка настрою, на якій кожен в офісі зможе відмічати як він себе сьогодні почуває. Можливо раз на тиждень спільний обід з підрозділом і так далі».
Стиль керівництва є визначальним чинником корпоративної культури, адже він безпосередньо впливає на атмосферу в колективі та ставлення співробітників до роботи. Авторитарний підхід базується на жорсткому контролі й швидкому прийнятті рішень, що може бути ефективним у кризових ситуаціях, але в довгостроковій перспективі знижує мотивацію та ініціативність. Демократичний стиль, навпаки, залучає працівників до обговорення та ухвалення рішень, підвищує рівень довіри й формує почуття відповідальності, проте іноді потребує більше часу для узгодження позицій.
Найбільш адаптивним вважається гнучкий стиль, який поєднує переваги різних підходів і дозволяє керівнику змінювати методи управління залежно від ситуації, забезпечуючи баланс між дисципліною та розвитком команди.