Відсьогодні сайти та соцмережі мають перейти на українську мову: що загрожує порушникам

Уже сьогодні, 16 липня, набирає чинності частина 6 статті 27 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відтепер всі сайти, а також інтерфейси комп'ютерних програм мають перейти на державну мову. 

Закон зобов'язує органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб'єктів господарювання вести сайти та сторінки в соціальних мережах українською мовою. Йдеться про YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо.

Так, українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. А версії іншими мовами, за законом, можуть існувати паралельно.

Про це повідомив уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь. Він  нагадав, що мовному закону України виповнилося три роки. Українізація розпочалася в січні 2020 року. Спочатку державна мова мала застосовуватися у сфері реклами. Згодом у сферах науки, документації та транспорту. А в 2021 - у сфері обслуговування, культури та книгодрукування.

Відтепер набирають чинності частина друга та шоста статті 27 мовного Закону, які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах.

Це означає, що будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути "локалізований" для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс.

Мовний омбудсмен підкреслив, що втілення норм нового етапу мовного Закону збільшить присутність української в публічному просторі та зміцнить її статус як державної. І додав, що за роки дії мовного Закону є колосальні результати.

Також відсьогодні мовний омбудсмен зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний Закон.

Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн. Сплачуватися такі штрафи будуть до місцевих бюджетів

Тарас Кремінь наголосив: "В умовах війни недотримання мовного законодавства - це гра на руку ворогові. Створення кращих умов для опанування мови та її розвитку, контроль за застосуванням у відповідних сферах, захист прав громадян на отримання інформації та послуг державною - наш пріоритет."

Раніше ми розповідали, що у Києвінадаватимутьфінансову допомогу учасникам добровольчих формувань територіального товариства столиці, які виконують бойові завдання.

Вас може зацікавити: На вулиці Московській у Києві почали знімати таблички, - ВІДЕО

Слідкуйте за оперативними новинами на нашому Telegram-каналі. Тільки перевірена інформація