Удар по культурному серцю Києва: пошкоджено кіностудію Довженка

російська атака пошкодила легендарну кіностудію Довженка в Києві: що відомо.

У ніч проти 7 жовтня внаслідок масованої ракетної атаки на Київ було пошкоджено Національну кіностудію художніх фільмів імені Олександра Довженка — одне з найвідоміших місць в історії українського кінематографа.

Про наслідки удару повідомили представники кіностудії у соціальних мережах.

«Знову важка ніч та ранок поганих новин. Від масованої ракетної атаки постраждав трипавільйонний корпус кіностудії імені О. Довженка. Загиблих поки що немає», — йдеться у повідомленні.

Наслідки атаки наразі уточнюються. Сам факт пошкодження студії має особливе значення, адже це не просто виробничий майданчик, а історичний комплекс, у якому протягом десятиліть створювали українські та відомі на весь світ фільми.

Кіностудія Довженка — майже століття історії українського кіно

Історія київської кінофабрики почалася у 1920-х роках. Рішення про її будівництво ухвалили 12 лютого 1926 року, а сам комплекс звели за проєктом київського архітектора Валеріана Рикова.

Перші знімальні павільйони почали працювати ще наприкінці 1920-х. 4 березня 1928 року на екрани вийшов перший фільм Київської кінофабрики — «Ванька і месник» режисера Акселя Лундіна.

Згодом київська кінофабрика перетворилася на один із головних центрів кіновиробництва в Україні.

Сьогодні на території студії площею близько 16 гектарів розташовані знімальні павільйони, виробничі цехи, музей та інші об'єкти, пов'язані з кіновиробництвом. За історію студії тут було створено близько 900 фільмів.

Тут народжувалися фільми, які стали частиною української культури

Ім'я кіностудії нерозривно пов'язане з цілими поколіннями українських режисерів, акторів, операторів, художників і композиторів.

Серед знакових стрічок, створених на студії або пов'язаних із її історією:

• «Земля» Олександра Довженка;
• «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова;
• «В бій ідуть тільки “старики”» Леоніда Бикова;
• «Ати-бати, йшли солдати…» Леоніда Бикова;
• «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка;
• «Лебедине озеро. Зона» Юрія Іллєнка;
• «Польоти уві сні та наяву» Романа Балаяна;
• «За двома зайцями» Віктора Іванова.

Окремі роботи, пов'язані з кіностудією, отримували міжнародне визнання. Зокрема, «Землю» Олександра Довженка у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі визнали однією з 12 найкращих картин світового кіно.

Саме тому кіностудія Довженка для Києва — це не просто територія з павільйонами. Це простір, де протягом майже століття формувалася візуальна пам'ять України.

Місце, де зберігалася матеріальна пам'ять українського кіно

Значення студії не обмежується фільмами. Тут десятиліттями накопичувалися костюми, реквізит, техніка та інші матеріали, без яких неможливо відтворити історію українського кінематографа.

У 2026 році кіностудія вже зазнавала серйозних пошкоджень через російські атаки. Після ударів у червні Мінкульт повідомляв про пошкодження 18 будівель, серед яких головний знімальний павільйон 1927–1928 років, адміністративні та лабораторні корпуси, музей кінофабрики, цехи та інші споруди.

Тоді ж значних втрат зазнав костюмний цех. Міністерство культури повідомляло про знищення великої колекції сценічного та кінематографічного одягу, яка налічувала близько 100 тисяч костюмів.

Таким чином, новий удар припав на комплекс, який уже пережив значні пошкодження та потребував відновлення.

 Кіностудія Довженка отримала статус «Скарбу європейської кінокультури»

Символічно, що у квітні 2026 року Національну кіностудію художніх фільмів імені Олександра Довженка офіційно включили до переліку «Скарбів європейської кінокультури».

Таке рішення Європейської кіноакадемії підкреслило значення студії не лише для України, а й для європейської кінематографічної спадщини. До переліку входять місця, які мають особливу історичну та культурну цінність для світового кіно.

Для Києва це також одна з тих локацій, які формують культурний образ міста. Поряд із театрами, музеями, університетами та історичними будівлями кіностудія є частиною культурного ландшафту столиці.

Чому пошкодження студії — це більше, ніж руйнування будівель

Будь-який удар по історичній споруді означає не лише матеріальні збитки. У випадку кіностудії йдеться про ризик втрати частини матеріальних свідчень української культури.

Йдеться про:

• історичні павільйони та виробничі корпуси;
• кінематографічну техніку;
• реквізит і костюми;
• архівні матеріали;
• музейні експонати;
• місця, пов'язані з роботою видатних українських кіномитців;
• саму архітектурну структуру історичного комплексу.

У червні Міністерство культури України назвало пошкодження кіностудії частиною масштабного удару по українській культурній спадщині.

Історія студії показує, наскільки багато культурних епох пройшло через ці павільйони. Тут змінювалися режими, покоління кінематографістів і технології, але саме місце залишалося одним із центрів українського кіно.

Тепер його історична спадщина опинилася під загрозою через російські ракетні атаки.

Кіностудія, яка пережила майже століття, знову потребує відновлення

Кіностудія Довженка була створена майже сто років тому як великий центр українського кіновиробництва. За цей час вона стала місцем роботи десятків поколінь митців і дала Україні фільми, які увійшли до історії національного та світового кінематографа.

У 2026 році сама студія стала одним із символів того, наскільки вразливою під час війни залишається культурна спадщина.

Пошкоджені павільйони можна відновити. Але кожна знищена декорація, костюм, архівний матеріал чи історична деталь — це частина минулого, яку вже неможливо відтворити абсолютно такою, якою вона була.

І саме тому удар по кіностудії Довженка — це удар не лише по будівлях у Києві. Це пошкодження місця, яке майже століття зберігало та створювало українську культурну пам'ять.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.