Теремки на межі нового вибуху: після вирубки дерев Київ зробив несподівану заяву

Теремки у Києві опинилися в епіцентрі конфлікту через вирубку дерев. Навіщо місту резервна тепломережа та що змінилося після протестів. 

На Теремках у Голосіївському районі Києва загострився конфлікт між місцевими мешканцями та міською владою через будівництво резервної тепломережі. Для реалізації проєкту на зеленій ділянці розпочали видалення дерев. Мешканці району вийшли на протести, намагаючись зупинити роботи та домогтися зміни маршруту прокладання тепломережі.

Однак 13 серпня у комунальному підприємстві «Київзеленбуд» заявили, що питання щодо долі зрізаної деревини має окрему відповідь: стовбури, за словами підприємства, не вивозили невідомо куди, а зберігають на виробничій базі КП УЗН Голосіївського району. Там кожне дерево розмічене, а сама деревина обліковується.

Водночас головний конфлікт навколо Теремків нікуди не зник. Питання тепер полягає не лише в тому, куди поділи зрізані дерева, а й у тому, чи було необхідним саме таке прокладання резервної тепломережі, чи існували альтернативні маршрути та наскільки прозоро місто пояснило свої рішення громаді.

Водночас у міській владі наголошують: йдеться не про звичайне будівництво, а про проєкт, який має підвищити енергетичну стійкість Києва та забезпечити резервне теплопостачання Теремків у разі пошкодження критичної інфраструктури внаслідок російських атак.

Таким чином, ситуація на Теремках перетворилася з локального конфлікту навколо дерев на значно ширше питання: як під час війни місто має знаходити баланс між енергетичною безпекою, захистом довкілля, правами громади та необхідністю прозорого ухвалення рішень.

Що відбувається на Теремках

Йдеться про будівництво резервної тепломережі, яка має забезпечити альтернативну схему теплопостачання для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2.

За поясненням міської влади, необхідність такого проєкту пов'язана передусім із ризиками для критичної інфраструктури столиці. У разі пошкодження обладнання ТЕЦ-5 через російські обстріли без теплопостачання можуть залишитися понад 280 будівель у Голосіївському районі.

Саме тому місто створює резервну схему, яка, за задумом, дозволить у разі надзвичайної ситуації переключити споживачів на альтернативне джерело тепла.

Тобто базова логіка проєкту зрозуміла: Київ, який уже кілька років живе в умовах постійної загрози ударам по енергетичній інфраструктурі, намагається створити додаткові можливості для проходження опалювального сезону.

Однак питання, яке викликало найбільше обурення мешканців Теремків, стосується не самої необхідності резервного теплопостачання.

Громада фактично ставить інше питання: чи справді для реалізації цього проєкту необхідно знищувати саме цю зелену зону і чи були належним чином перевірені всі альтернативні маршрути.

Саме тут і виникає головна точка конфлікту.

Скільки дерев планують видалити

За даними, які поширюють критики проєкту, йдеться про видалення сотень дерев, серед яких є великі та старі дуби. У матеріалах громадської ініціативи «Голка» фігурує цифра у 662 дерева.

Місцеві мешканці наголошують, що ця територія є важливою зеленою алеєю для району, а окремі дерева можуть мати значний вік.

Саме тому для людей це питання значно ширше, ніж просто кількість зрізаних дерев.

З одного боку, місто говорить про необхідність прокласти критично важливу інженерну мережу.

З іншого — мешканці бачать знищення сформованої зеленої зони поруч із житловими кварталами, яку після завершення робіт уже неможливо буде відновити у первісному вигляді за кілька років.

Навіть якщо після завершення будівництва будуть висаджені нові дерева, екологічний ефект від дорослого дуба та молодого саджанця очевидно не є однаковим.

Сформована зелена зона виконує одразу кілька функцій:

• очищує повітря та затримує частину пилу;
• створює тінь у спекотний період;
• знижує температуру в міському середовищі;
• поглинає частину шуму;
• утримує вологу в ґрунті;
• формує рекреаційний простір для мешканців;
• підтримує міське біорізноманіття;
• впливає на мікроклімат району.

Тому аргумент «після будівництва висадимо нові дерева» не знімає питання повністю.

Він відповідає на питання про майбутнє благоустрою, але не на питання про втрату сформованої екосистеми сьогодні.

Що каже міська влада

У Києві наголошують, що видалення частини дерев є вимушеним заходом, необхідним для прокладання резервної тепломережі.

Міська влада фактично пропонує дивитися на проблему через призму енергетичної безпеки.

У її поясненні ключовий аргумент звучить так: якщо ТЕЦ-5 буде пошкоджена внаслідок обстрілу, без альтернативної схеми теплопостачання взимку можуть залишитися сотні будівель.

Місто також заявляє, що альтернативні маршрути прокладання мережі опрацьовувалися, однак вони нібито виявилися значно дорожчими або потребували більше часу.

Крім того, у КМДА зазначають, що «Київтеплоенерго» має необхідні дозвільні документи та діє відповідно до законодавства.

Проєкт пов'язують із рішенням Київради від 10 березня 2026 року №358/10825 щодо забезпечення енергетичної стійкості територіальної громади Києва.

Після завершення робіт влада обіцяє рекультивацію території та відновлення благоустрою.

Серед можливих варіантів називають:

• висадження нових дерев, у тому числі крупномірних;
• створення рекреаційних зон;
• облаштування екостежок;
• створення багаторічних клумб;
• природоорієнтовані рішення;
• встановлення елементів благоустрою;
• використання дерев із комунальних розсадників.

У КМДА також закликають не поширювати неперевірену інформацію та не подавати роботи як безпідставне знищення зелених насаджень.

Чому громада не погоджується

Протестувальники не заперечують самого факту необхідності забезпечення Києва теплом.

Це важлива деталь, адже в публічній дискусії позиції сторін нерідко зводяться до формули «тепло або дерева».

Однак противники нинішнього маршруту стверджують, що питання поставлене неправильно.

Їхня позиція полягає в тому, що Київ має забезпечити і резервне теплопостачання, і максимальне збереження зеленої зони, якщо для цього існують технічно та юридично можливі альтернативи.

Саме тому одним із головних запитань громади є: які саме альтернативні маршрути розглядалися, чому їх відхилили та де можна ознайомитися з відповідними розрахунками.

Це питання має принципове значення.

Теза «іншого варіанту немає» є не поясненням, а висновком. Щоб вона стала переконливим аргументом, громаді необхідно показати підстави для такого висновку.

Наприклад:

• техніко-економічне обґрунтування;
• порівняння можливих маршрутів;
• вартість кожного варіанту;
• строки реалізації;
• технічні ризики;
• оцінку впливу на довкілля;
• інформацію про земельні питання;
• висновки профільних спеціалістів;
• причини, через які конкретні альтернативи були відхилені.

Якщо такі документи існують і підтверджують необхідність саме цього маршруту, їх оприлюднення могло б суттєво знизити напругу.

Якщо ж частина інформації не може бути оприлюднена з безпекових причин, тоді влада має чітко пояснити, яка саме інформація обмежена, на якій правовій підставі та які дані все ж можуть бути відкритими для громади.

«Або дерева, або тепло»: де виникає маніпуляція

Одним із найбільш суперечливих моментів цієї історії стала комунікація навколо вибору між зеленими насадженнями та теплопостачанням.

Формула «або дерева, або тепло» емоційно дуже сильна.

Особливо в умовах війни.

Для будь-якого киянина перспектива залишитися взимку без опалення є реальною загрозою. Після попередніх опалювальних сезонів та масштабних російських атак українці чудово розуміють, наскільки вразливою може бути енергетична система.

Тому згадка про можливе відключення тепла автоматично підвищує емоційну вагу аргументів влади.

Але проблема полягає в іншому.

Страх перед холодною зимою сам по собі не доводить, що саме цей маршрут тепломережі є єдиним можливим.

Це дві різні тези:

«Місту необхідно мати резервне теплопостачання».

І:

«Для створення резервного теплопостачання необхідно вирубати саме цю ділянку».

Перша теза може бути обґрунтованою необхідністю. Друга потребує окремого доказування. Саме змішування цих двох питань і створює ризик маніпулятивної комунікації. Адже людина, яка виступає проти вирубки конкретної зеленої зони, автоматично може бути представлена як така, що виступає проти тепла для мешканців. Хоча фактично вона може вимагати лише зміни маршруту або додаткової перевірки альтернатив.

Чому згадка про війну не закриває дискусію

Війна безумовно змінює підхід до інфраструктурного планування. Київ повинен готуватися до можливих ударів по ТЕЦ, тепломережах, електростанціях та інших об'єктах.

Проте війна не скасовує необхідності обґрунтовувати містобудівні рішення.

Навпаки, в умовах війни питання довіри між суспільством і державою стає ще важливішим.

Саме на цьому наголошує депутатка Київради та військовослужбовиця Аліна Михайлова.

Вона заявила:

«Сила ж держави вимірюється не тим, наскільки швидко вона може придушити конфлікт, а тим, наскільки ефективно вона здатна його вирішити, не втрачаючи довіри власних громадян».

Її позиція полягає в тому, що силовий сценарій не вирішує сам конфлікт, а лише переносить його на наступний рівень.

Якщо люди не отримують відповідей на свої запитання, посилення охорони будівельного майданчика не усуває недовіру. Навпаки, воно може її посилювати.

Чому на Теремках з'явилася поліція

За словами Аліни Михайлової, під час робіт для охорони території залучили ППОП — спеціальний підрозділ поліції.

На думку депутатки, це виглядає непропорційно з огляду на те, що протестувальниками були місцеві мешканці, серед яких жінки, люди старшого віку та батьки з дітьми.

Саме присутність силовиків стала одним із найбільш резонансних моментів конфлікту.

Учасники протестів повідомляли про спроби фізично перешкоджати роботам, зокрема люди лягали під техніку.

Така форма протесту сама по собі також створює ризики: конфлікт може перейти від дискусії щодо містобудівного рішення до протистояння між громадянами, поліцією та працівниками підрядних організацій. І тут виникає ще одна важлива проблема.

Коли замість пояснення технічних рішень громада бачить будівельну техніку, паркани та силовиків, у неї може виникнути відчуття, що рішення вже ухвалене, а будь-яка дискусія лише заважає його реалізації.

Саме це відчуття і є одним із головних ризиків для міської влади.

Паркани замість діалогу

Після протестів територію, за повідомленнями місцевих мешканців, почали додатково огороджувати. Для влади це може бути питанням безпеки проведення робіт. Для громади — символом закритості процесу.

У результаті виникає парадоксальна ситуація: чим більше влада намагається фізично захистити будівельний майданчик, тим більше частина мешканців сприймає це як підтвердження того, що від них щось приховують.

Це не обов'язково означає, що документи справді приховуються. Але комунікаційний ефект саме такий. Тому в подібних конфліктах важлива не лише юридична законність дій, а й їхня зрозумілість для суспільства.

Питання документів та «ДСК»

Окремий блок претензій стосується доступу до документації. Критики проєкту заявляють, що частина інформації може бути недоступною громаді під приводом обмеженого доступу або грифу «ДСК».

Тут важливо розділяти дві речі.

По-перше, у воєнний час дійсно можуть існувати обмеження щодо поширення інформації, яка становить загрозу для критичної інфраструктури.

По-друге, саме поняття обмеженого доступу не повинно автоматично перетворюватися на універсальну відповідь на всі запити громади.

Якщо неможливо оприлюднити повний документ, можна пояснити його ключові положення, надати відкриту частину, опублікувати технічні параметри, які не створюють безпекових ризиків, та пояснити правову підставу обмеження доступу.

Інакше будь-яке посилання на «ДСК» неминуче породжуватиме додаткові підозри.

Версія громадської ініціативи «Голка»

Громадська ініціатива «Голка» ставить питання ширше. За її даними, необхідність створення резервної тепломережі була відома ще до повномасштабного вторгнення, а проєктування відповідної інфраструктури закуповували через Prozorro у 2023 році.

Критики стверджують, що раніше існували юридичні обмеження щодо прокладання мережі через відповідну зелену територію.

Окремо вони звертають увагу на постанову Кабінету Міністрів №393, яку, за їхньою оцінкою, було використано для спрощення реалізації інфраструктурних проєктів у межах так званого експериментального механізму.

За версією «Голки», після зміни регуляторних умов реалізація проєкту стала можливою без частини звичних процедур, пов'язаних із землею та дозвільною документацією.

Водночас ці твердження є позицією громадської ініціативи і потребують окремої юридичної перевірки. Ключове питання тут не лише в тому, чи дозволяє закон конкретний механізм.

Питання в іншому: чи був цей механізм використаний для найбільш оптимального маршруту, чи лише для найшвидшого.

Що не так із обіцянкою «висадити нові дерева»

Міська влада обіцяє після завершення будівництва відновити територію. Це важлива частина проєкту, але вона також потребує конкретики. Найперше питання — що саме означає «відновити».

Якщо замість сотень дорослих дерев висадити молоді саджанці, формально зелена територія буде відновлена, але екологічна функція залишатиметься іншою ще багато років.

Крім того, критики звертають увагу на будівельні норми та обмеження щодо висадження дерев у зоні тепломереж. Тому до початку робіт із відновлення громаді варто показати конкретний проєкт благоустрою:

• скільки дерев буде висаджено;
• яких саме порід;
• якого віку та розміру;
• де саме вони будуть розташовані;
• які рослини зможуть існувати над теплотрасою;
• як буде забезпечено їхній догляд;
• хто відповідатиме за приживлюваність;
• які будуть гарантії у випадку загибелі саджанців.

Без таких деталей обіцянка «висадимо нові дерева» залишається загальною.

Що змінилося 13 серпня: місто пояснило, куди поділи зрізану деревину

13 серпня комунальники оприлюднили нове пояснення, яке стосується одного з питань, що виникли після початку робіт на Теремках: що відбувається зі зрізаною деревиною.

У КП УЗН Голосіївського району заявили, що деревину не вивезли для невідомого використання. За інформацією підприємства, стовбури з ділянки зберігаються на його виробничій базі, причому кожне дерево розмічене.

У підприємстві також наголосили, що деревина обліковується, а її наявність та використання регулярно перевіряє спеціальна комісія.

У релізі зазначається:

«Уся деревина обліковується. Наприкінці кожного місяця спеціальна комісія перевіряє її наявність і використання».

За планом комунального підприємства, у подальшому деревину мають використати для виготовлення елементів міського благоустрою. Зокрема, йдеться про лави, альтанки та урни для сміття. Невеликі гілки планують переробити на мульчу, яку використовуватимуть для підсипання саджанців.

Тобто міська сторона фактично надала відповідь на окреме питання, яке виникло після вирубки: деревина, за її версією, залишається у системі комунального підприємства та має отримати подальше використання.

Водночас це пояснення не закриває основної дискусії.

Навіть якщо кожен зрізаний стовбур справді облікований, це не відповідає на питання про доцільність вирубки саме цих дерев.

Інакше кажучи, питання «куди поділи деревину?» та питання «чи потрібно було зрізати ці дерева?» — це дві різні частини одного конфлікту.

Перше місто 13 серпня спробувало закрити конкретною відповіддю. Друге залишається предметом суперечки між владою та громадою.

Окремо важливо, що нове пояснення змінює й інформаційний контекст навколо зрізаних дерев. Якщо заявлений порядок обліку та подальшого використання справді дотримуватиметься, це дозволить відстежувати подальшу долю деревини. Водночас для повної довіри громади важливим буде не лише сам факт обліку, а й прозорість подальшого використання матеріалу.

Тут можуть виникнути цілком практичні питання: скільки деревини отримали після робіт, який її обсяг передали на переробку, скільки виробів виготовили та де саме вони з'являться.

Саме така конкретика могла б перетворити нинішню заяву на систему, яку громада зможе реально перевірити.

Ще одна проблема — незворотність рішення

Будівництво можна призупинити. Маршрут можна додатково перевірити. Проєкт можна скоригувати. Експертизу можна замовити. А от доросле дерево після вирубки повернути неможливо. Саме тому громадські активісти вимагають паузи.

Аліна Михайлова запропонувала створити відкриту міжвідомчу робочу групу, до якої увійшли б представники центральної та міської влади, профільних підприємств, проєктувальники, незалежні інженери, екологи та представники громади Теремків.

За її словами, це дозволило б перевірити всі альтернативи до того, як конфлікт остаточно перейде у силову площину.

Який компроміс можливий

У ситуації, що склалася, очевидно, недостатньо просто обрати одну зі сторін. Київ не може дозволити собі втратити резервні можливості теплопостачання.

Але так само місто не може ігнорувати обурення мешканців, особливо якщо йдеться про значне видалення зелених насаджень. Тому потенційне рішення могло б складатися з кількох етапів.

Перший — тимчасова пауза в роботах, щоб провести незалежну перевірку.

Другий — публічне порівняння всіх можливих маршрутів.

Третій — окрема оцінка не лише фінансової вартості альтернатив, а й екологічної та соціальної ціни кожного варіанту.

Четвертий — оприлюднення максимально можливої частини проєктної документації.

П'ятий — створення робочої групи з представниками міста, енергетиків, незалежних експертів та громади.

Шостий — чіткий план компенсаційного озеленення із зазначенням кількості, порід, розмірів і місць висадження дерев.

Сьомий — визначення відповідального органу, який контролюватиме виконання обіцянок щодо відновлення території.

Восьмий — окремий контроль за долею вже зрізаної деревини: її обліком, переробкою та фактичним використанням.

Що відомо про протести 8 серпня

8 серпня на Теремках відбулася акція протесту проти вирубки дерев.

За інформацією місцевого телеграм-каналу «Теремки. Голосіївський район», до протесту долучилися близько 300 киян.

Люди вимагали зберегти зелену зону та змінити маршрут прокладання комунікацій. На плакатах були, зокрема, написи «Заважає жадібність, а не дерева» та «Ці дуби пережили дві світові». На місці вже були помітні наслідки робіт — зрізані дерева, гілки та стовбури.

Після протестів роботи з вирубки, за повідомленнями місцевих мешканців, призупинили щонайменше до 12 серпня.

Однак 13 серпня нова комунікація міста свідчить про те, що інформаційна боротьба навколо ситуації триває. Цього разу акцент змістився із самого факту вирубки на долю деревини після робіт.

Фактично сторони продовжують відповідати на різні частини одного питання: громада вимагає пояснити необхідність знищення зеленої зони та вибір маршруту, а місто додатково пояснює, що відбувається зі зрізаними деревами після їхнього видалення.

Які наслідки може мати конфлікт

Ситуація на Теремках має кілька рівнів наслідків. Для міста: якщо резервну тепломережу не буде створено вчасно, у разі серйозного пошкодження ТЕЦ-5 частина району може опинитися у складнішій ситуації під час опалювального сезону.

Для довкілля: вирубка дорослих дерев означає втрату сформованої зеленої зони, яку неможливо повноцінно компенсувати одразу після завершення будівництва.

Для громади: затяжний конфлікт може поглибити недовіру до міської влади та сформувати переконання, що рішення ухвалюються без участі мешканців.

Для влади: силовий сценарій створює репутаційні ризики, особливо якщо кадри із затриманнями чи протистояннями поширюватимуться у соцмережах.

Для суспільства: історія може стати черговим прикладом того, наскільки складно в умовах війни поєднувати енергетичну безпеку, екологію, права громади та прозорість державних рішень.

Для комунального господарства: нове питання стосується не лише видалення дерев, а й того, наскільки прозоро місто зможе показати їхню подальшу долю — від обліку до фактичного використання деревини.

Окремий ризик — створення небезпечного прецеденту

Саме цей аспект може бути одним із найважливіших у всій історії. Якщо під приводом енергетичної стійкості можна максимально спрощувати процедури та прокладати критичну інфраструктуру через зелені території, подібна практика потенційно може повторюватися в інших містах.

При цьому сама ідея резервування тепла не є проблемою. Проблема виникає тоді, коли виняткові воєнні механізми стають звичайним способом реалізації складних містобудівних рішень без достатньої публічної аргументації.

Тому громада має право вимагати відповідей на питання не лише щодо Теремків, а й щодо того, за якими принципами такі проєкти реалізовуватимуться надалі.

Водночас після заяви 13 серпня до цього переліку додається ще один аспект — прозорість використання деревини, отриманої після видалення зелених насаджень. Якщо місто заявляє про її облік і повторне використання, громадськість закономірно може очікувати, що цей процес буде контрольованим і зрозумілим.

Що має бути пояснено громаді зараз

Після 13 серпня питання вже не зводяться лише до того, чи потрібно було видаляти дерева. Владі варто максимально чітко пояснити:

1. Повний маршрут майбутньої тепломережі.

2. Кількість дерев, які планується або вже було видалено.

3. Документи, що підтверджують законність робіт.

4. Обґрунтування необхідності саме цього маршруту.

5. Перелік альтернативних варіантів.

6. Причини відмови від кожної альтернативи.

7. Орієнтовну вартість кожного варіанту.

8. Терміни реалізації альтернативних рішень.

9. План рекультивації території.

10. План компенсаційного озеленення.

11. Інформацію про обмеження доступу до окремих документів та правові підстави таких обмежень.

12. Дані незалежної оцінки технічних та екологічних ризиків.

13. Кількість та обсяг деревини, отриманої після видалення дерев.

14. Порядок її обліку та подальшого використання.

15. Місця, де в подальшому будуть використані виготовлені з неї лави, альтанки та інші елементи благоустрою.

Громаді, зі свого боку, також важливо вимагати конкретних рішень, а не лише зупинки робіт.

Якщо альтернативний маршрут справді існує, його необхідно запропонувати з технічним обґрунтуванням.

Якщо ж незалежна експертиза підтвердить, що нинішній маршрут є єдиним реалістичним варіантом, це також має бути предметом відкритого пояснення.

Головна проблема Теремків — уже не лише дерева

Конфлікт навколо тепломережі показав значно більшу проблему.

Мешканці хочуть бути впевненими, що рішення ухвалюються не за принципом «ми краще знаємо», а на основі документів, експертиз і порівняння альтернатив.

Міська влада, зі свого боку, повинна мати можливість реалізовувати критично важливі інфраструктурні проєкти, особливо в умовах війни.

Але між цими двома позиціями не обов'язково має існувати протистояння. Питання тепла і питання дерев не повинні автоматично перетворюватися на взаємовиключні.

Суспільна дискусія має бути не про те, «хто переможе» — влада чи мешканці. Вона має бути про те, чи справді обрано найкраще рішення.

Нова заява комунального підприємства 13 серпня показує, що міська сторона поступово реагує на окремі питання, які виникають у громади. Пояснення щодо зберігання та майбутнього використання деревини прибирає одну з інформаційних невизначеностей, однак не вирішує головної проблеми — довіри до самого рішення про маршрут тепломережі.

Саме тому зараз важливо не допустити перетворення Теремків на черговий символ конфлікту між київською владою та громадою.

Якщо місту потрібна резервна тепломережа — це має бути доведено цифрами та технічними розрахунками. Якщо вирубка конкретної зеленої ділянки неминуча — необхідно пояснити чому. Якщо існують альтернативи — їх потрібно чесно порівняти.

Якщо частина документів не може бути оприлюднена через безпекові причини — необхідно пояснити правову підставу обмежень.

А якщо є можливість зберегти хоча б частину дерев шляхом зміни маршруту або технічного рішення — таку можливість потрібно перевірити до початку незворотних робіт.

Так само важливо, щоб після видалення дерев їхня подальша доля залишалася прозорою. Якщо деревину справді обліковують, зберігають та планують використати для міських потреб, це має бути не одноразовою заявою, а процесом, який можна перевірити.

Теремки сьогодні стали тестом не лише для міської енергетичної системи. Це тест на те, як влада в умовах війни здатна говорити зі своїми громадянами. Адже енергетична стійкість міста — це не тільки труби, ТЕЦ та резервні джерела тепла.

Це також довіра людей до рішень, які приймаються від їхнього імені. І якщо цю довіру можна зберегти за столом переговорів, показавши документи, експертизи та альтернативи, це буде значно сильнішим рішенням, ніж будь-який паркан навколо будівельного майданчика.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.