Навіть корінні кияни не знають усіх цих фактів: 10 незвичайних рекордів столиці

За знайомими вулицями Києва ховаються справжні рекордсмени. Одні пережили не одне століття, інші досі виконують свою функцію, а деякі давно стали легендами міста. Розповідаємо про найцікавіші «най-най» місця та об'єкти столиці, які роблять Київ унікальним.

За понад тисячу років Київ накопичив чимало унікальних історій — від давніх храмів і старовинних вулиць до незвичайних інженерних рішень та міських рекордів. Деякі з них помітні одразу, а інші заховані у дворах, під землею чи серед звичайної міської забудови. Розповідаємо про місця й об’єкти, які роблять Київ особливим.

Софійський собор — найстаріший собор Києва, що зберіг історію тисячоліття

Софійський собор — одна з найдавніших кам'яних споруд України, яка стоїть у центрі Києва вже понад тисячу років. За сучасними дослідженнями, його будівництво розпочалося у 1011 році, хоча серед істориків також існують версії про 1017 або 1037 рік.

Чим особливий Софійський собор:

• тут збереглися автентичні мозаїки та фрески XI століття, які пережили тисячоліття;
• саме тут знаходиться знаменита Богородиця-Оранта, яку кияни називають «Нерушимою стіною»;
• у соборі розташований саркофаг Ярослава Мудрого;
• на стінах виявили понад 7 тисяч графіті XI–XVIII століть — їх залишали князі, ченці, паломники й звичайні мешканці Києва. Саме ці написи сьогодні допомагають історикам краще зрозуміти життя Київської Русі.

За свою більш ніж тисячолітню історію Софія Київська пережила монгольську навалу, численні пожежі, війни та зміни епох. Попри це, собор зберігся й сьогодні залишається не лише символом столиці, а й справжньою скарбницею української історії.

“Графіті не переписувалися – це жива правда, зафіксована на стінах. Ми дослідили близько 7500 графіті, які відкрили нам абсолютно нову історію України і Софії. На стінах є все: благословення, прокляття, прохання, договори. Є також багато дитячих малюнків, адже при Софії діяла школа, де навчалися не лише хлопці, а й дівчатка”, - розповіла генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Нелія Куковальська.

Якщо Софія Київська вражає своїм віком, то наступна цікавинка — своїми розмірами. Йдеться про найкоротшу офіційну вулицю столиці.

Найкоротша вулиця Києва, яку можна пройти менш ніж за хвилину

Усього 83 метри — саме стільки має Інженерний провулок, що біля станції метро «Арсенальна». Це офіційно найкоротша вулиця Києва, яка з'єднує вулицю Московську з вулицею Івана Мазепи.

Фото: Урядовий кур’єр

Попри свої скромні розміри, провулок має кілька особливостей: тут немає жодного дерева, лише одна арка, що веде у двір будинку №4, і лише одні двері, які виходять безпосередньо на вулицю. Пройти всю найдовшу… точніше, найкоротшу вулицю столиці можна менш ніж за хвилину.

А тепер — справжня протилежність. Якщо найкоротшу вулицю можна подолати за лічені секунди, то прогулянка найдовшою займе вже значно більше часу.

Найдовша вулиця Києва простягається на 13,5 кілометра

Якщо Інженерний провулок можна пройти менш ніж за хвилину, то прогулянка Броварським проспектом потребуватиме значно більше часу. Якщо пройти Броварським проспектом від початку до кінця, доведеться подолати 13,5 кілометра. Це найдовша вулиця столиці, що проходить територією Дніпровського та Деснянського районів.

Втім, Броварський проспект — це не просто сучасна магістраль. Його історія почалася ще багато століть тому, коли на цьому місці пролягав давній шлях із Києва до Чернігова, відомий як Чернігівське шосе. Сьогодні проспект залишається однією з головних транспортних артерій міста та є частиною міжнародної автомобільної траси.

“Проспект виник у давнину як шлях до Чернігова, був відомий як Чернігівське шосе, починаючи з 1920-х років — Броварське шосе. З середини 1920-х років — проспект Першого Травня. З 1940-х років — знову вживалася назва Броварське шосе. Назва Броварський проспект — з 1973 року). У 1977 році, на честь 60-ї річниці Жовтневої революції, набув назву проспект 60-річчя Жовтня). Сучасна назва — з 1993 року. Сучасний вигляд та довжина — з середини 1960-х років”, - йдеться у багатотомному енциклопедичному виданні “Звід пам’яток історії та культури України”.

Не менш вражаючі рекорди Київ встановлює і під землею. Саме тут розташована станція метро, яка десятиліттями утримувала світове лідерство за глибиною.

«Арсенальна» — найглибша станція метро Києва та всієї Європи

Київська станція метро «Арсенальна» десятиліттями вважалася найглибшою у світі. Лише у 2022 році вона втратила цей рекорд після відкриття станції в китайському Чунціні. Водночас «Арсенальна» й досі залишається найглибшою станцією метро в Європі.

Станцію «Арсенальна» відкрили 6 листопада 1960 року разом із першою чергою Київського метрополітену. Вона розташована на глибині 105,5 метра — таке рішення інженери ухвалили через складний рельєф правого берега Дніпра.

Щоб дістатися до платформи, пасажирам потрібно проїхати двома довгими ескалаторами з проміжним вестибюлем. У середньому спуск займає близько п'яти хвилин.

Водночас «Арсенальна» приховує ще один цікавий рекорд. Попри те, що це найглибша станція метро в Європі, її центральний зал є найкоротшим у київському метро — його довжина становить лише 21 метр.

“Вестибюль у вигляді такого дзвону, “склянки” – як його називали – збирали на поверхні, прямо над тим місцем, під яким він зараз і знаходиться. Потім з-під нього починали забирати ґрунт, і він сам, під дією власної ваги, поступово осідав униз, аж до проектної позначки. Ну а потім, зверху, його просто засипали землею. Тією ж, яку перед цим дістали з-під нього. Це метод так званої “осідаючої склянки”, як в той час образно називали його проектувальники та будівельники”, – розповів у одному із інтерв’ю дослідник історії київського метрополітену Олег Тоцький.

Якщо «Арсенальна» вражає своєю глибиною, то наступна київська цікавинка — своїм віком. На Подолі зберігся найстаріший житловий будинок столиці.

Найстаріший житловий будинок Києва розташований на Подолі

Найстаріший житловий будинок столиці розташований за адресою Контрактова площа, 7. З вулиці його майже не видно — будівля стоїть у глибині кварталу, а потрапити до неї можна через арки між сусідніми будинками.

Історія садиби бере початок у 1760 році, коли на цьому місці стояв дерев'яний будинок із кам'яним підвалом. Після пожежі на збереженому підмурку звели цегляну споруду, яка пережила велику пожежу Подолу 1811 року. Згодом будинок розширили, надбудувавши другий поверх, а наприкінці XIX століття він перейшов у власність родини підприємців Нечаєвих.

У радянський період будівлю націоналізували та переобладнали під комунальні квартири. Сьогодні вона має статус пам'ятки архітектури місцевого значення і вважається найстарішим житловим будинком Києва.

“Коли мені було 2 роки її націоналізували – наш дім переробили під комуналку. Його поділили на 5 квартир, де загалом жили 27 людей. Моїй сім’ї залишили лише кімнату на верхньому поверсі. Кожна кімната була окремою квартирою. Вже набагато пізніше я зміг повернути цей будинок – щось викупив, щось відсудив. З одного боку – це мій спадок, з іншого боку – я багато за що заплатив,” - пригадує спадкоємець та мешканець будинку Костянтин Малєєв.

Якщо попередня будівля вражає своїм віком, то наступна — розмірами. Саме в Києві розташований один із найдовших житлових будинків України. Цей рекорд столиці вимірюється вже не століттями, а кілометрами.

Найдовший будинок Києва: понад два кілометри під одним дахом

На житловому масиві Теремки-1, на вулиці Академіка Заболотного (№2–122), розташований найдовший житловий будинок Києва. Насправді це цілий житловий комплекс із 61 секції заввишки від 12 до 21 поверху, які з'єднані між собою. З висоти він нагадує бджолині стільники, а всередині розташовані двори, дитячі майданчики та зелені зони.

Ось що робить цей будинок унікальним:

• загальна довжина комплексу перевищує 2 кілометри;
• відстань по прямій між будинками №2 і №122 становить близько 850 метрів;
• тут є лише парні номери будинків — непарні розташовані в аналогічному комплексі на проспекті Академіка Глушкова;
• у будинку налічується 4496 квартир, де проживає понад 12 тисяч людей — більше, ніж населення багатьох невеликих міст України.

Фото: Artemco / Wikipedia

За своїми розмірами цей житловий комплекс посідає друге місце в Україні. Найдовший житловий будинок країни розташований у Луцьку — його довжина перевищує 3,2 кілометра.

Київські будинки можуть дивувати не лише своїми масштабами, а й незвичайними деталями. Якщо один із них розтягнувся на понад два кілометри, то інший приховує справжній архітектурний раритет — ліфт, якому вже понад 120 років.

У Києві працює ліфт, якому понад 120 років: Найстаріший діючий ліфт

У будинку на вулиці Прорізній зберігся один із найстаріших діючих ліфтів столиці. Попри свій поважний вік, він і сьогодні перевозить людей, хоча за понад століття кілька разів проходив реставрацію.

Його історія незвичайна: спочатку будинок не був пристосований для встановлення ліфта, тому конструкцію розмістили у вузькому просторі між сходовими прольотами. Через це кабіна вийшла дуже компактною — вона розрахована лише на одну людину, а максимальна вантажопідйомність становить 85 кілограмів.

Цікаві факти про київський ліфт:

• поруч із ним зберігся ще один раритет — одномісний ліфт завширшки близько 50 сантиметрів;
• кабіна досі має історичний вигляд — замість автоматичних дверей тут потрібно відчиняти двері вручну;
• попри свій вік, ліфт залишається справним і став однією з незвичайних туристичних цікавинок Києва.

Побачити його, однак, не так просто — він розташований у під'їзді з кодовим замком.

Від маленької кабіни старовинного ліфта — до одного з найвідоміших транспортних символів Києва. У столиці є ще один вид транспорту, який уже понад століття допомагає мешканцям долати перепади висоти.

Найстаріший фунікулер України: київський транспортний символ із 1905 року

Київський фунікулер — не просто один із символів столиці, а й найстаріший фунікулер України, який безперервно перевозить пасажирів уже понад 120 років. Його відкрили у 1905 році, і відтоді він щодня сполучає Поділ із Верхнім містом.

Кілька цікавих фактів про київський фунікулер:

• довжина колії становить 222 метри;
• перепад висоти між станціями — понад 75 метрів;
• два вагони рухаються назустріч один одному за допомогою канатної тяги — за принципом, який майже не змінився за більш ніж століття;
• щороку фунікулером користуються близько 2 мільйонів пасажирів.

За понад століття роботи фунікулер став не лише історичною пам'яткою, а й невід'ємною частиною транспортної системи Києва та однією з найвідоміших візитівок міста.

“Сьогодні київський фунікулер поєднує історію міста, інженерну спадщину та важливу транспортну функцію. Стабільну роботу об’єкта забезпечують 35 фахівців. Вони щодня контролюють технічний стан вагонів, колії та обладнання, а також перевозять пасажирів”, - виконувачка обов’язків генерального директора КП «Київпастранс» Тетяна Тараско

Від транспортного символу Києва — до природного довгожителя. У столиці збереглося дерево, яке пам'ятає ще часи Київської Русі.

Настаріше дерево Києва: Дуб, який пам'ятає княжі часи

У Конча-Заспі, на території пансіонату «Жовтень», росте дуб Грюневальда — один із найстаріших і найвідоміших дерев столиці. Його вік, за різними оцінками, становить від 800 до 900 років, хоча деякі дослідники припускають, що дереву може бути майже тисяча років.

Назву дерево отримало на честь німецького художника Матіаса Грюневальда, який часто зображував у своїх роботах могутні старі дуби. Попри свій поважний вік, дуб і сьогодні перебуває у доброму стані завдяки постійному догляду.

У 2010 році дуб Грюневальда став одним із переможців всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», представляючи Київ серед найвизначніших дерев країни.

Ось кілька цікавих фактів:

• Вік — приблизно 800–900 років.
• Висота — близько 20 метрів.
• Обхват стовбура — близько 7 метрів.

У 2010 році дуб став переможцем всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» в номінації «Естетично цінне дерево України»

“Потім хтось повісив на нього ікону, і зараз він став місцевою святинею: приїжджають люди, моляться на цю ікону, лікарі санаторію проводять якісь процедури біля нього. Це приклад, коли місцеву пам'ятку природи можна зробити природно-історичною святинею. Звичайно, в Україні є дуби і старші від цього, яким по 1000 і по 1500 років, але в Києві це — найстаріше дерево,” - розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко у інтерв’ю виданню “День”.

Київські рекорди можна знайти не лише серед будівель чи транспорту. Деякі з них заховані у звичайних на перший погляд місцях — наприклад, у старовинній аптеці на Подолі.

Аптека, якій понад три століття: найстаріша в Києві

На Подолі, у будинку на вулиці Притисько-Микільській, 7, працює музей «Аптека-музей» — місце, де можна буквально зазирнути в історію київської фармації. За непримітним фасадом одноповерхової будівлі ховається аптека, яку відкрили ще у 1728 році.

Саме тут з'явилася перша приватна аптека Києва, доступна для звичайних мешканців міста. До цього, у 1715 році, у столиці вже діяла військова аптека, але вона обслуговувала лише армію.

Засновником першої цивільної аптеки став німецький лікар Йоганн Гейтер. Після його смерті заклад перейшов до фармацевта Георга-Фрідріха Бунге, а згодом став родинною справою.

Фото: Аптека-музей Києва

Фото: Борис Корпусенко

Сьогодні в музеї можна побачити, якою була аптечна справа кілька століть тому: тут збереглися старовинні лабораторії, рецепти, посуд, медичні інструменти та аптечне обладнання. Це не просто музейний простір, а місце, де збереглася одна з найстаріших історій Києва.

Що можна побачити сьогодні?

• аптечний посуд XVIII–XIX століть;
• старовинні рецептурні книги та фармакопеї;
• інструменти для виготовлення ліків;
• колекцію історичних аптечних ампул, знайдених під час реставрації;
• відтворені інтер'єри аптеки XVIII–XIX століть, келію монаха-цілителя, лабораторію алхіміка та оселю знахарки.

“В аптеці виготовляли унікальні препарати за власними рецептами, і ви зробите для себе незвичайні відкриття, адже, у склад ліків входили дивовижні компоненти, такі як порошок рогів оленя, органічні речовини з тварин та комах і навіть дорогоцінні камені”, - йдеться у повідомленні КМДА про аптеку-музей.

Київські рекорди — це не лише цифри, а й історії про людей, технології та час. За одним містом ховаються тисячолітні собори, старовинні дерева, унікальний транспорт і будинки, які стали частиною міського характеру. Саме такі деталі допомагають побачити столицю по-новому — не лише як велике місто, а як живу історію, що продовжує писатися щодня.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.