У київських озерах помітили «піранью»: чи варто боятися цієї риби під час купання

«Окунь-піранья» освоює водойми Києва. Чому яскравий хижак становить загрозу для місцевої риби. 

У київських водоймах дедалі частіше помічають незвичайну рибу з яскравим забарвленням — сонячного окуня. У народі його вже встигли охрестити «окунем-піраньєю» через хижі звички та агресивну поведінку. Проте насправді це не тропічний небезпечний мешканець, а чужорідний вид із Північної Америки, який може змінювати баланс місцевих екосистем. 

Рибалки вперше активно заговорили про появу цього виду після виловів у столичному озері Вербне. Згодом стало відомо, що сонячний окунь зустрічається й в інших водоймах Києва. 

Головне:

• сонячний окунь не становить прямої небезпеки для людей і не нападає на купальників;
• вид є інвазійним та конкурує з місцевими рибами за їжу й місця для розмноження;
• риба походить із Північної Америки, а в українські водойми потрапила кілька десятиліть тому;
• повністю знищити популяцію цього виду вже практично неможливо, тому фахівці роблять ставку на контроль поширення. 

Чому сонячного окуня називають «піраньєю»

Попри гучну назву, сонячний окунь не має нічого спільного зі справжніми піраньями. Це різні родини риб, а популярне прізвисько з’явилося через ненажерливість та активне освоєння нових водойм.

«Популярна назва "окунь-піранья" є сенсаційною і науково некоректною: піраньї належать до іншої родини, є тропічними південноамериканськими рибами й не мають жодного зв’язку із сонячним окунем», — пояснив директор Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Леонід Ізергін. 

Сонячний окунь (Lepomis gibbosus) легко впізнати за незвичайним виглядом. У нього зелено-оливкова спина, помаранчеві плями на боках, темні смуги, жовте черево та яскраві плавці. У водоймах України він зазвичай виростає до 20 сантиметрів, а вага може сягати приблизно 600 грамів.

Саме яскравий вигляд часто вводить людей в оману — рибу можуть сприймати як декоративну, однак у природному середовищі вона поводиться як активний хижак.

Чим небезпечний чужорідний мешканець київських озер

Основна проблема сонячного окуня полягає не в його поведінці щодо людей, а у впливі на інші види риб. Через здатність швидко пристосовуватися до нових умов він активно поширюється у водоймах.

За словами науковців, цей вид входить до переліку небажаних вселенців для українських водойм. Він може витісняти місцеву іхтіофауну, оскільки займає ті самі екологічні ніші та конкурує за кормові ресурси. 

Серед основних загроз:

• поїдання ікри та молоді інших риб;
• конкуренція за їжу з місцевими видами;
• захоплення нових територій завдяки швидкому розмноженню;
• агресивний захист власних нерестових ділянок.

Особливо небезпечним періодом є нерест. Самці сонячного окуня будують гнізда та активно захищають їх, що може створювати додатковий тиск на аборигенні види.

Водночас для людей ця риба не становить загрози.

«На людину сонячний окунь не нападає. Єдине застереження стосується гострих колючих променів переднього спинного плавця, якими можна вколотися при необережному поводженні з виловленою рибою», — зазначив Леонід Ізергін. 

 Звідки взявся сонячний окунь у Києві

Батьківщина цього виду — прісні водойми Північної Америки. До Європи його почали завозити наприкінці XIX століття як декоративну рибу для акваріумів та ставків. Пізніше частина особин потрапила у природне середовище.

В Україні сонячний окунь відомий уже багато років. Його поява у київських водоймах не є новим випадковим занесенням, а є частиною тривалого поширення басейном Дніпра.

Фахівці називають кілька можливих причин розселення виду:

• випуск акваріумних риб у природні водойми;
• перевезення риби між різними водоймами;
• використання сонячного окуня як живця;
• природне поширення через водні системи.

Саме діяльність людей часто допомагає інвазійним видам швидше освоювати нові території.

 Чи є небезпека для людей

Попри гучну назву «окунь-піранья», сонячний окунь не становить загрози для людини. Ця риба не нападає на людей і не проявляє агресії під час купання.

Основний ризик може виникнути лише під час вилову або необережного поводження з рибою. На спинному плавці сонячного окуня є гострі колючі промені, якими можна травмуватися, якщо брати рибу голими руками.

«На людину сонячний окунь не нападає. Єдине застереження стосується гострих колючих променів переднього спинного плавця, якими можна вколотися при необережному поводженні з виловленою рибою. Це не пов’язано з небезпекою під час купання», — пояснив директор Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Леонід Ізергін.

Тобто для відпочивальників на київських водоймах цей вид не є прямою загрозою. Небезпека сонячного окуня полягає насамперед у його впливі на природну екосистему — він може витісняти місцеві види риб та порушувати баланс водойм.

 Чи можна позбутися «окуня-піраньї»

Повністю викорінити сонячного окуня з українських водойм практично неможливо, оскільки він уже сформував стабільні популяції.

Науковці наголошують: головне завдання — не допустити подальшого поширення виду.

«Науковий підхід полягає у моніторингу інвазійного процесу, оцінці екологічних ризиків та запобіганні поширенню виду завдяки людині», — пояснив експерт. 

Для цього рекомендують:

• не випускати акваріумних риб у природні водойми;
• не перевозити живу рибу між озерами та річками;
• не повертати виловлених інвазійних риб назад у воду.

Популяція сонячного окуня у київських водоймах потребує подальшого спостереження. Вчені зазначають, що точні масштаби його поширення можна визначити лише завдяки системному моніторингу.

Для столиці поява цього виду стала ще одним нагадуванням про те, наскільки крихким є баланс міських водойм і як швидко чужорідні організми можуть змінювати природне середовище.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.