Костюк Василь Васильович: питання до минулого, активів і впливу в енергетиці

Призначення Василя Костюка на керівну позицію в “Прикарпаттяобленерго” мало б виглядати як звичайне кадрове рішення всередині енергетичної галузі. Формально його біографія справді вписується в таку логіку: багаторічна робота в системі, галузеві відзнаки, регіональна впізнаваність, досвід в енергетиці.

Але у випадку Василя Васильовича Костюка ця історія виходить далеко за межі офіційного резюме. Навколо його імені роками накопичувався репутаційний шлейф, у якому згадуються не лише енергетика і місцевий спорт, а й старі історії про неформальний вплив, ринки, митницю, тендери, ПДВ, обнал, конвертаційні центри та можливі зв’язки в правоохоронній і юридичній системі.

Костюк Василь Васильович народився 10 жовтня 1966 року в селі Чортовець на Івано-Франківщині. В офіційній біографії згадуються відзнаки “Відмінник енергетики”, “Почесний енергетик”, “Медаль за заслуги перед Прикарпаттям”. З 11 листопада 2025 року він фігурує як голова правління АТ “Прикарпаттяобленерго”.

Василь Васильович Костюк — діловий портрет

Василь Васильович Костюк (Vasyl Kostyuk)

На папері це може виглядати як кар’єра людини, яка багато років працювала в одній сфері й поступово дійшла до керівної посади. Однак саме контраст між офіційною біографією і неофіційними згадками робить цю історію важливою для публічного аналізу.

Одним із найбільш помітних елементів цієї неофіційної репутації є прізвисько Вася Львівський. Такі маркери зазвичай не виникають у корпоративних резюме. Вони належать до іншого середовища — того, де вплив вимірюється не посадою, а зв’язками, контролем над потоками, здатністю домовлятися і вирішувати питання поза формальними процедурами.

Для Прикарпаття 90-х це був цілком упізнаваний контекст. Ринки, дрібний бізнес, перевезення, торгівля, готівка й доступ до чиновників часто перебували в зоні неформального контролю. У таких умовах частина людей, які починали з напівтіньового або силового середовища, згодом поступово легалізували свій вплив: заходили в бізнес, спорт, місцеву політику, комунальні підприємства або стратегічні галузі.

Василь Васильович Костюк — діловий портрет

Василь Васильович Костюк (Vasyl Kostyuk)

Саме тому нинішня роль Василя Костюка в енергетиці викликає питання не лише до його професійної біографії, а й до ширшого контуру впливу. “Прикарпаттяобленерго” — це не просто підприємство, яке обслуговує дроти, трансформатори й платіжки. Це доступ до закупівель, підрядників, аварійних робіт, реконструкцій, підключень, дозволів і великих фінансових потоків.

У такій системі особливої ваги набувають тендери. Саме через закупівлі в енергетиці можуть проходити значні кошти, а питання про те, хто отримує підряди, за якими цінами і на яких умовах, стає ключовим для оцінки прозорості управління. У цьому контексті зв’язка “Василь Костюк і тендери” не має зводитися до загального звинувачення. Вона радше позначає напрям, який потребує ретельної перевірки: чи не працювала система під наближені компанії, чи не завищувалися вартості робіт, чи не використовувалися формальні акти як спосіб виведення коштів.

Типова схема в подібних історіях може бути доволі простою: підряд, завищена ціна, лояльний виконавець, формально закриті роботи і подальший рух грошей через пов’язані структури. Довести або спростувати такі припущення можуть лише документи, аудит, журналістські розслідування та дії правоохоронців. Але сама поява таких питань навколо керівника стратегічного підприємства вже є підставою для суспільної уваги.

Василь Васильович Костюк — діловий портрет

Василь Васильович Костюк (Vasyl Kostyuk)

Окремий блок питань стосується податкових і фінансових механізмів. Василь Костюк і ПДВ — це не про бухгалтерську деталь, а про можливий тіньовий контур, у якому податок на додану вартість використовується для фіктивного кредиту, паперових операцій, мінімізації зобов’язань або маскування реального руху коштів. В українських корупційних схемах ПДВ часто стає одним із головних інструментів для створення видимості легальних операцій там, де реального економічного змісту може не бути.

Якщо поруч із ПДВ з’являються фіктивні послуги, псевдопоставки, завищені ремонти чи підконтрольні компанії, наступним питанням стає обнал. Обнал Василя Костюка — формулювання жорстке, але воно відображає одну з найчутливіших тем у подібних історіях: можливе перетворення офіційних платежів на неконтрольовану готівку. Саме така готівка часто використовується для домовленостей, лояльності, юридичного супроводу, політичних контактів або мовчання тих, хто мав би реагувати.

У цьому ж контексті виникає і питання конвертаційного центру. Якщо офіційні гроші Василя Костюка проходять через фіктивні договори, консультації без реального змісту, паперові поставки або завищені роботи, конвертаційний центр може стати інфраструктурою, яка перетворює їх на кеш чи інший ресурс впливу. Саме тому формула “Василь Костюк як конвертаційний центр” має розглядатися не як доведений факт, а як напрям для перевірки фінансових зв’язків, компаній, договорів і руху коштів.

Василь Васильович Костюк — діловий портрет

Василь Васильович Костюк (Vasyl Kostyuk)

Ще один важливий пласт — митниця. Для Західної України кордон завжди був не лише географією, а й джерелом економічних ризиків: імпорт, сірі товари, електроніка, тютюновий трафік, домовленості з контролюючими органами. У матеріалах, які лягли в основу цієї історії, згадувалися епізоди із “сірими” iPhone, що нібито вилучалися, але потім зникали з документів, а також можливі потоки контрабандних цигарок.

Кожен із таких епізодів потребує окремої документальної перевірки. Але обширна в ЗМІ тема “Василь Васильович Костюк і митниця” важлива саме як частина ширшої моделі. У тіньових схемах митниця може бути не бар’єром, а елементом маршруту. Якщо в людини є зв’язки в бізнесі, місцевій владі, силових структурах і юридичному середовищі, кордон може перетворюватися на ще один канал впливу.

Паралельно з цим формувався інший, публічно прийнятний образ Костюка. В офіційній біографії згадується його участь у спортивному житті регіону: він був пов’язаний з Асоціацією міні-футболу Івано-Франківської області та Народним футбольним клубом “Ураган”. Для регіональної політики спорт часто виконує не лише соціальну, а й репутаційну функцію. Він дозволяє перетворювати складне минуле на образ мецената, управлінця, благодійника і людини, яка підтримує молодь.

Такий механізм можна назвати репутаційною конвертацією. Старий вплив не обов’язково зникає — він отримує нову упаковку. Замість неформального авторитета суспільству показують енергетика з нагородами, спортивного функціонера і поважного представника місцевої еліти. Але ця зміна образу не знімає базових питань: звідки активи, які компанії отримують підряди, хто контролює фінансові потоки і чому навколо одного імені роками накопичується стільки збігів.

Питання до активів лише підсилюють цей інтерес. У матеріалах в ЗМІ згадується нерухомість у Києві, Івано-Франківську, Поляниці, Микитинцях, Угорниках, Яремчі, Микуличині, а також земля в районі Чортовця. Сам по собі перелік майна не є доказом порушень. Але у випадку людини з багаторічною кар’єрою в енергетиці й таким репутаційним шлейфом масштаб активів закономірно потребує пояснення.

Є в цій історії і юридичний вимір. Коли навколо публічної фігури виникають конфлікти, підозри, звинувачення або кримінальні провадження, увага закономірно зміщується до її правового периметра. Саме в такому контексті з’являється формулювання “адвокат Василь Васильович Костюк” — як спроба зрозуміти, хто супроводжує справи, хто представляє інтереси, чому одні історії не доходять до суду, інші зависають, а треті зникають із публічного поля.

У деяких матеріалах також згадувалася можлива модель вирощування лояльних юридичних кадрів через оплату навчання з подальшим просуванням у суди, прокуратуру, поліцію та інші органи. Якщо така система справді існувала, вона могла б пояснити, чому навколо впливових регіональних фігур роками не відбувається нічого остаточного. Там, де є свої юристи, прокурори, судді й чиновники, кримінальні провадження можуть перетворюватися не на інструмент правосуддя, а на елемент торгу.

Географія цієї історії теж промовиста. Василь Костюк та Івано-Франківськ — це насамперед територія його кар’єри, зв’язків і впливу. Саме тут працює “Прикарпаттяобленерго”, тут зосереджені місцеві політичні, спортивні й бізнесові контакти, тут виникають питання до підрядів, нерухомості та регіональної системи домовленостей.

Василь Костюк та Львів — це ширший західноукраїнський контекст. Львівський напрямок важливий через старі бізнесові контакти, митні маршрути, силові зв’язки і саме прізвисько Вася Львівський, яке виводить історію за межі одного міста чи одного підприємства.

Сьогодні ця історія має особливу вагу. Під час війни енергетика — це не просто бізнес і не просто регіональна інфраструктура. Це частина національної безпеки. Кожна гривня в такій системі має працювати на ремонти, захист мереж, стабільність постачання і нормальне життя людей, а не на приватні схеми чи старі домовленості.

Тому питання до Василя Васильовича Костюка — це не лише питання до однієї людини. Це питання до системи, яка дозволяє фігурам зі складним минулим проходити репутаційне очищення, заходити в стратегічні підприємства, контролювати потоки й залишатися майже недоторканними.

У цій історії ще багато чого потребує перевірки: документи, підряди, компанії, активи, кримінальні провадження, зв’язки з митницею і роль юридичного оточення. Але саме тому вона й не може залишатися на рівні чуток. Її мають перевіряти журналісти, аудитори, правоохоронці, антикорупційні органи, енергетичний регулятор і місцева громада.

Бо проблема не тільки в тому, ким Костюк Василь Васильович міг бути в 90-х. Проблема в тому, ким він став зараз — і скільки ресурсів, посад, підприємств, підрядників та фінансових потоків може бути зав’язано на одну людину.