«Шоколад — не дрони»: реакція в Україні на удар по Roshen у Києві

«Roshen як “завод дронів”». росія цинічно виправдала удар по цивільній фабриці в Києві.

У ніч проти 24 січня російська армія здійснила масовану атаку на Київ. Серед об’єктів, які зазнали ураження, опинилася кондитерська фабрика Roshen. Після обстрілу російська сторона заявила, що нібито вдарила по «заводу з виробництва безпілотників», чим фактично спробувала легітимізувати удар по цивільному підприємству.

Що заявили в Міноборони росії

У російському оборонному відомстві назвали нічну атаку «високоточною» та традиційно пов’язали її з військово-промисловим комплексом України.

У заяві Міноборони рф йдеться:

«Збройні сили російської федерації завдали масованого удару високоточною зброєю великої дальності наземного та повітряного базування, а також ударними безпілотними літальними апаратами по заводу з виробництва БпЛА дальньої дії та об’єктах енергетики, що використовуються в інтересах військово-промислового комплексу України».

Паралельно російські воєнкори у соцмережах уточнювали, що ударний дрон типу «Герань-2» нібито влучив саме по фабриці Roshen у Києві, де, за їхніми твердженнями, «виготовляли безпілотники». Також вони заявляли, що це не єдиний подібний об’єкт у столиці.

Наслідки удару по фабриці Roshen

Насправді йдеться про цивільну кондитерську фабрику, розташовану в Голосіївському районі Києва, неподалік Деміївської площі та станції метро «Деміївська».

За даними ДСНС та офіційних осіб:

• унаслідок удару пошкоджено верхній поверх виробничої будівлі;
• загинула 48-річна працівниця підприємства;
• щонайменше двоє людей отримали травми;
• на місці виникли руйнування та пожежа, яку ліквідували рятувальники.

ДСНС України повідомила, що загибель і поранення сталися саме серед цивільних працівників фабрики.

Реакція українських політиків

П’ятий президент України Петро Порошенко, коментуючи атаку, наголосив, що росія свідомо б’є по цивільних об’єктах.

«Це не військова база і не стратегічний об’єкт. Це фабрика, робоче місце і люди, які просто виконували свою роботу. Нелюди вдарили в одну точку двічі. Загинула працівниця, багато поранених, серед них двоє у важкому стані», – написав він.

Він також підкреслив, що нічна атака була спрямована проти лікарень, гуртожитків, житлових будинків і цивільної інфраструктури.

Міський голова Дніпра Борис Філатов відреагував на хвилю схвальних коментарів у соцмережах щодо удару по підприємству, закликавши припинити внутрішню ворожнечу.

«Радіти смерті пересічних людей та руйнуванням у власній країні – це повне затьмарення розуму. Тут або ми, або росіяни», – написав Філатов.

Загальний контекст атаки

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 24 січня росія випустила по Україні 396 ракет і безпілотників, зокрема:

• балістичні та крилаті ракети різних типів;
• ударні дрони-камікадзе;
• гіперзвукові ракети «Циркон».

Сили протиповітряної оборони знищили більшість цілей, однак зафіксовано влучання ракет і дронів на кількох локаціях, у тому числі в Києві. Руйнування зафіксували в п’яти районах столиці, виникли перебої з теплом, водою та роботою метро.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО заявили, що РФ намагалася енергетично відрізати Київ. Президент Володимир Зеленський наголосив, що на такі атаки Україна має відповідати силою та очікує рішучої реакції міжнародних партнерів.

Історія київської фабрики Roshen: від цукерні XIX століття до сучасного виробництва

Кондитерська фабрика Roshen у Києві має понад столітню історію і є одним із найстаріших підприємств харчової промисловості столиці.

Підприємство було засноване у 1874 році як приватна кондитерська майстерня. Наприкінці XIX — на початку XX століття виробництво поступово розширювалося, збільшуючи обсяги виготовлення шоколаду, карамелі та борошняних виробів для київського ринку.

Після встановлення радянської влади фабрику націоналізували. У радянський період вона отримала назву Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса і стала одним із ключових підприємств галузі в УРСР. Завод працював виключно у сфері харчової промисловості, забезпечуючи продукцією не лише Київ, а й інші регіони Радянського Союзу.

У 1990-х роках, після проголошення незалежності України, підприємство пройшло процес приватизації та структурної реорганізації. У 1996 році фабрика увійшла до складу новоствореної кондитерської корпорації Roshen. Назва бренду походить від прізвища засновника корпорації — Петра Порошенка.

Після входження до складу Roshen підприємство пройшло масштабну модернізацію: було оновлено виробничі лінії, впроваджено сучасні стандарти якості та безпеки харчових продуктів, розширено асортимент. Фабрика спеціалізувалася на виробництві шоколаду, шоколадних цукерок, карамелі та іншої кондитерської продукції.

У 2000–2010-х роках київська фабрика Roshen стала частиною міжнародної виробничої мережі корпорації, продукція якої експортувалася до десятків країн світу. Водночас завод залишався цивільним підприємством харчової промисловості та не мав жодного стосунку до оборонного сектору чи військових розробок.

Після початку війни росії проти України у 2014 році, а згодом і повномасштабного вторгнення у 2022 році, фабрика продовжувала працювати як цивільне підприємство, забезпечуючи робочі місця для сотень киян і сплачуючи податки до бюджету.

Кінцевим бенефіціаром київської фабрики Roshen є Олексій Порошенко. Петро Порошенко раніше заявляв, що активи корпорації передані в сліпий траст і не перебувають під його прямим управлінням.

Таким чином, за весь час свого існування — від кінця XIX століття до сьогодні — київська фабрика Roshen залишалася підприємством цивільного призначення, що працювало виключно у сфері харчової промисловості.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.