Київ на межі темряви: чи справді столицю чекають 22 години без світла

Чи може Київ залишитися без світла на 22 години. Реальні загрози для столиці, маніпуляції та правда про зиму.

Останніми тижнями інформаційний простір Києва накрила хвиля тривожних прогнозів: нібито вже за перших серйозних морозів столиця може опинитися майже у повній темряві — без електроенергії до 20–22 годин на добу. Ці заяви активно розганяються у соцмережах, телеграм-каналах і навіть звучать із вуст окремих публічних спікерів.

Втім, фахівці з енергетичної безпеки та профільні політики застерігають: між реальними ризиками для Києва та панічними сценаріями пролягає принципова межа. Ситуація справді складна, але апокаліптичні прогнози часто не мають нічого спільного з професійним аналізом.

Київ — енергетично дефіцитна столиця: системна проблема, а не сенсація

Президент Центру «Стратегія ХХІ», експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар наголошує: Київ був енергодефіцитним не лише під час війни — це структурна проблема, яка існувала десятиліттями.

«Київ як найбільший енергоємний центр країни завжди був дефіцитним за електроенергією. І це не новина. Генерація у столиці — це передусім ТЕЦ, а їх основне завдання — виробництво тепла, а не електрики», — пояснює експерт.

Ключові причини енергетичної вразливості Києва:

• надвисокий рівень споживання електроенергії;
• обмежена власна генерація;
• концентрація адміністративних, фінансових та інфраструктурних об’єктів;
• залежність від магістральних ліній електропередач;
• прицільні удари рф саме по вузлових об’єктах навколо столиці.

Навіть у «довоєнні» роки ця проблема частково вирішувалася лише за рахунок імпорту електроенергії з західних АЕС. Ключовим рішенням стало будівництво високовольтної лінії за кошти ЄБРР у 2016 році.

 Чому ворог б’є саме по Києву

За словами Гончара, Росія чудово усвідомлювала слабке місце енергопостачання столиці.

«Удари по інфраструктурі навколо Києва не є випадковими. Ворог системно намагався перебити зв’язок столиці з джерелами генерації ще з 2022 року. Це було лише питанням часу», — зазначає експерт.

Він підкреслює: відновлення пошкоджених об’єктів — це завжди асиметричний процес.

• росія руйнує за хвилини.
• Відновлення триває тижнями або місяцями.
• Частину обладнання фізично неможливо швидко замінити.

Саме тому нинішні 14–16 годин відключень у Києві — це не тимчасова «помилка системи», а наслідок глибших проблем.

22 години без світла: прогноз чи маніпуляція

Михайло Гончар категорично не погоджується з твердженнями про майже добові відключення. 

«Прогнозувати 22 або 24 години без світла — це не експертність, а маніпуляція. Без розуміння реального стану енергосистеми такі заяви — не прогноз, а ІПСО», — наголошує він.

За словами експерта:

• навіть у разі нових масованих атак неможливо наперед визначити тривалість відключень;
• кількість годин без світла залежить від десятків технічних факторів;
• постійне нагнітання страху деморалізує суспільство і грає на руку ворогу.

«Можна так само заявити, що при морозах у -20 світла не буде взагалі. Це приблизно той самий рівень аргументації», — додає Гончар.

 Позиція парламенту: жорстко, але без блекауту

Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко підтверджує: зима для Києва буде складною, однак повної темряви не буде.

«Класичного блекауту у Києві не станеться. Але кияни мають бути готові до тривалих і жорстких графіків», — зазначає парламентар.

За його словами, реалістичний сценарій:

• до 14–15 годин відключень на добу;
• постійні «гойдалки» між різними чергами;
• залежність від нових атак рф та погодних умов.

Ситуацію ускладнює пошкодження ключової підстанції під Києвом, через що столиця тимчасово втратила можливість отримувати додаткову потужність.

Звідки Київ отримує електроенергію зараз

Нині столиця критично залежить від:

• Рівненської АЕС;
• Хмельницької АЕС.

За оцінками Кучеренка, дефіцит електроенергії може сягати близько 30%, що еквівалентно приблизно 4 ГВт.

«Маємо ситуацію, коли половина необхідного ресурсу стає предметом конкуренції між усіма споживачами», — пояснює він.

Ручний режим і конфлікт інтересів

Розподіл електроенергії цієї зими фактично відбуватиметься у ручному режимі. Пріоритети виглядають так:

• Критична інфраструктура (лікарні, водоканали, тепло, зв’язок).
• Транспорт і залізниця.
• Підприємства та виробництва.
• Бізнес і комерційні об’єкти.
• Населення.

Це неминуче породжує соціальну напругу.

«За електроенергію боротимуться всі. І це буде боротьба з нервами, емоціями і звинуваченнями», — визнає Кучеренко.

Чому світло є у ТРЦ, коли темно у дворах

Окремий подразник для киян — освітлені торгові центри та бізнес-квартали.

Парламентар пояснює:

«Мене самого це дратує. Але ТРЦ платять повну ринкову ціну — до 15 гривень за кіловат. Населення платить 4,32 грн. Цю різницю хтось має компенсувати».

За його словами, зупинка бізнесу означала б:

• втрату податків;
• зупинку виробництв;
• безробіття;
• дефіцит коштів у бюджеті.

Морози як ключовий ризик

Найбільшу загрозу для Києва становлять тривалі морози нижче -10°C, які можуть різко збільшити споживання електроенергії через електрообігрів.

В «Укренерго» попереджають: критичними є періоди, коли холод тримається 7–10 днів поспіль. Найризикованіші місяці — січень та лютий.

Комунікація влади: головний дефіцит

І Михайло Гончар, і Олексій Кучеренко сходяться в одному: влада має говорити з людьми чесно.

«Оптимістичні заяви у стилі “потерпіть пару днів” лише погіршують ситуацію. Краще сказати правду: краще не стане тижнями», — наголошує Гончар.

Кучеренко додає політичний контекст:

«Відсутність світла — це наслідок війни. Мета ворога — тиснути на суспільство, щоб ми вимагали миру будь-якою ціною».

Несправедливі відключення і контроль на місцях

Окрема проблема — нерівномірність відключень у різних будинках.

«Такі випадки мають фіксуватися і виправлятися. Міська влада та депутати зобов’язані це контролювати», — наголошує Кучеренко.

Контроль за графіками здійснює НКРЕКП, яка має повноваження розглядати скарги споживачів.

Висновок: важка зима без ілюзій

Для Києва найближча зима означає:

• відсутність блекауту;
• тривалі, але не катастрофічні відключення;
• постійні «гойдалки»;
• дефіцит ресурсу;
• необхідність адаптації.

Головний виклик — не лише кіловати, а довіра, чесність і здатність суспільства витримати війну без ілюзій.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.