• Головна
  • Культурна катастрофа в Києві: росіяни розтрощили частину національної кіностудії
16:36, 31 липня

Культурна катастрофа в Києві: росіяни розтрощили частину національної кіностудії

Культурна катастрофа в Києві: росіяни розтрощили частину національної кіностудії

російський ракетний удар по Києву пошкодив Національну кіностудію імені Довженка. Що втратила Україна. 

У ніч на 31 липня Київ опинився під черговим масованим обстрілом з боку росії. Серед об’єктів, що постраждали внаслідок ракетної атаки, виявилася Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка — один із найважливіших культурних центрів країни. Це перший за час повномасштабного вторгнення випадок настільки масштабного пошкодження студії, яка впродовж десятиліть була осердям українського кіномистецтва.

Наслідки обстрілу: що відомо наразі

Адміністрація кіностудії підтвердила факт удару. За їхніми даними, вибуховою хвилею було зруйновано частину виробничих приміщень, а також пошкоджено готель на території об’єкта. Вибито близько 90 вікон, а масштаби руйнувань стали найбільшими з 2022 року.

За попередньою інформацією, людських жертв немає. Проте наслідки атаки вражають не лише фізичними втратами.

«Ці збитки — не просто матеріальні, це цілеспрямована спроба стерти пам’ять і культурні коди, які формувалися століттями», — заявила адміністрація кіностудії.

Чому влучання в кіностудію — удар по ідентичності

Національна кіностудія імені Довженка — не просто комплекс споруд на проспекті Берестейському. Це символ, де формувалася українська школа кіно, створювалися шедеври, які стали культурною візитівкою України на міжнародній арені. Саме тут впродовж десятиліть працювали митці, які залишили по собі культурну спадщину, визнану у світі.

Ця атака — чергове свідчення того, що Росія цілить не лише у військові та інфраструктурні об’єкти, але й в українську культуру як таку. Руйнування кіностудії — це спроба підірвати нашу національну пам’ять.

Кіностудія, що творила історію

Кіностудія була заснована у 1925 році як Київська кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління. Її першим фільмом стала стрічка «Ванька і месник», знята у 1928 році. У 1957-му студії було присвоєно ім’я Олександра Довженка — класика українського кінематографа, автора фільмів «Земля», «Арсенал», «Щорс» та інших видатних робіт.

У повоєнний час і до здобуття незалежності студія залишалася головним центром виробництва художнього кіно в УРСР. Після 1991 року вона почала трансформуватися, зберігаючи свою ключову роль у кіноіндустрії вже незалежної України.

Легендарні фільми, що народилися на студії імені Довженка

На території кіностудії знімали десятки фільмів, які стали класикою. Серед них:

  • «Земля» (1930) Олександра Довженка — визнаний шедевр світового поетичного кіно;
  • «Тіні забутих предків» (1964) Сергія Параджанова — фільм, що приніс українському кіно міжнародну славу;
  • «Ентузіазм. Симфонія Донбасу» (1930) Дзиги Вертова — перша в історії звукова документальна стрічка;
  • «Камінний хрест» (1968) Леоніда Осики;
  • «Білий птах з чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка;
  • «Пропала грамота» (1972) Бориса Івченка.

Ці фільми створювали естетику українського кіно, закладали символічні образи й змісти, що живі й сьогодні.

Архів і унікальні фонди: що ще може бути під загрозою

Окрім павільйонів і технічної інфраструктури, Національна кіностудія імені Довженка зберігає унікальні фонди:

  • понад 50 тисяч одиниць фільмокопій і негативів;
  • старовинну знімальну техніку, декорації, костюми;
  • архівні документи та ескізи до найвідоміших стрічок;
  • фільми початку XX століття, включно з кінохронікою та немим кіно;
  • творчі напрацювання найвідоміших режисерів і сценаристів України.

Значна частина цих матеріалів зберігається у Центрі Довженка, створеному на базі кіностудії як інституція, що займається архівацією, реставрацією та популяризацією українського кіно.

Що означає втрата кіностудії для українського суспільства

Атака на студію — це не лише руйнування інфраструктури. Це удар по тій системі, яка формує нашу культурну пам’ять. Це спроба знищити одну з опор національної ідентичності, яка особливо важлива під час війни.

Сьогодні українська культура знову бореться за своє право на існування. Кіностудія імені Довженка — це не просто місце зйомок, це простір, де народжувалися смисли, які об’єднували українців у різні історичні періоди. Її знищення або втрата навіть частини фондів означає глибоку культурну травму.

Важливість відновлення: що має зробити держава і суспільство

Після атаки необхідно якнайшвидше оцінити масштаби збитків і розпочати процес реставрації. Важливо не лише відновити будівлі, а й провести перевірку на збереження архівних матеріалів. Для цього потрібно залучити:

  • фахівців із реставрації кіно;
  • істориків і культурологів;
  • міжнародні інституції, які спеціалізуються на збереженні культурної спадщини;
  • державне фінансування та приватні донати.

Кіностудія має отримати статус об’єкта, що охороняється міжнародними конвенціями, такими як Гаазька конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Українське кіно як мішень: це не перший випадок

Це вже не перший випадок, коли об’єкти української культури зазнають атак. Від початку повномасштабної війни були пошкоджені:

  • музеї в Ізюмі, Маріуполі, Херсоні;
  • театри, бібліотеки, пам’ятки архітектури;
  • будинки культури й навчальні заклади.

Ці удари мають системний характер і свідчать про те, що ворог прагне не лише фізичного знищення українців, а й викорінення їхньої культурної самосвідомості.

Символізм об’єкта: чому це важливо у війні

Кіностудія імені Довженка — не просто виробничий комплекс. Це символ українського мистецтва, якому вдалося вижити і в радянський час, і у важкі роки незалежності. Зараз — час не тільки обороняти країну зброєю, а й зберігати її смисли. Відновлення студії стане актом культурного спротиву й підтвердженням того, що українське мистецтво не знищити.

Обстріл Національної кіностудії імені Олександра Довженка — це удар по культурному серцю країни. Серед уламків вікон і зруйнованих павільйонів лежить не лише техніка — там розсипані десятиліття пам’яті, натхнення і боротьби за право українського народу мати власне мистецтво.

Суспільство має усвідомити: війна точиться не лише на фронті, а й у площині культури. І кожна така втрата — це заклик до дії. До збереження, захисту й відновлення того, що робить нас нацією.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Київ #44.ua #атака #кіностудія
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення