Вогонь, вода і магія ночі: у Києві відродили ритуали Івана Купала просто неба

Купальська ніч у Києві. Як ожили язичницькі ритуали просто неба. 

У ніч на 22 червня Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові перетворився на живу сцену дохристиянського свята — Івана Купала. Сотні гостей змогли не просто подивитися, а й стати частиною обрядів, які наші предки проводили у найкоротшу ніч року.

Вогонь, вода і квітка папороті: що бачили відвідувачі

Свято розгорнулося на території музею просто неба, серед хат і церков XVIII–XIX століття. Програма включала:

• Живу реконструкцію купальських ритуалів: стрибки через вогонь, водні обряди, пускання вінків та пошук легендарної квітки папороті.
• Майстер-класи для дітей і дорослих: з плетіння вінків, виготовлення оберегів, співу народних пісень.
• Театралізоване дійство з автентичними костюмами і виступами фольклорних колективів.
• Нічне фаєр-шоу і спалення опудала Марени — символічне очищення та оновлення.

«Це не просто розвага, це занурення в глибоку українську традицію. Ми показуємо, що свято Купала — це наша жива спадщина», — розповіла організаторка дійства, етнографиня Ганна Задорожна.

Що таке Івана Купала: походження і сенси

Івана Купала — одне з небагатьох свят, що зберегло прямий зв’язок із дохристиянськими обрядами. Його первісна форма пов’язана з днем літнього сонцестояння, коли день найдовший, а ніч — найкоротша. Після прийняття християнства свято синхронізували з днем народження Івана Хрестителя, і тепер офіційно його відзначають 7 липня. Проте в музеї свідомо повертаються до архаїчного варіанту — з 21 на 22 червня.

Символізм купальських обрядів:

• Вогонь — очищення, сила сонця, захист від зла.
• Вода — родючість, зв’язок з підсвідомим.
• Квітка папороті — міф про незбагненне щастя й знання.
• Вінки — жіноча доля, передбачення шлюбу.
• Спалення Марени — прощання з темною силою, початок нового.

Серед традиційних табу — заборона спати, давати щось у борг, знаходити й брати речі на вулиці. Усе це — віра в магічну силу ночі, коли відкриваються межі між світами.

Київський контекст: чому святкування тут особливе

Музей у Пирогові — унікальне місце, де і ландшафт, і архітектура, і навіть запахи допомагають перенестися у минуле. Тут зберігається понад 300 пам’яток традиційної української архітектури. Саме тому святкування Івана Купала тут відрізняється не лише масштабом, а й глибиною відтворення.

«Для нас це не лише свято. Це — відновлення діалогу між минулим і сучасністю. У кожному обряді — код нашої культури», — додала представниця музею Оксана Кобзар.

Івана Купала у світі

Свята літнього сонцестояння є в багатьох країнах. В Іспанії це — Bonfires of San Juan, у Бразилії — Festa Junina, у Литві — Joninės, у Латвії — Līgo. Але саме українське Купала — одне з найбільш «магічних», адже поєднує язичницьку міфологію і християнські традиції.

Чому це важливо

Свято Купала — не лише культурна подія, а й акт національної пам’яті. В умовах війни та глобалізації збереження і повернення до коріння стає формою внутрішнього спротиву. Це — спосіб не втратити себе як народ.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.