Тисяча дронів на Київ та Київщину: розвідка попереджає про нову тактику ворога

Чи готовий Київ до нового «рою» «Шахедів»: чому путін змінює тактику і як врятуватися. 

У червні Київ знову став мішенню російських дронів-камікадзе. Масовані атаки не припиняються, і щоночі місто засинає з думкою про сирени, а прокидається з новинами про чергові обстріли. Експерти попереджають: ситуація може погіршитися вже у найближчі дні. Чи варто чекати нової хвилі «шахедів» над столицею, як путін використовує символізм дат і що можуть зробити українці, щоб підсилити оборону — зібрали головне.

Тактика точкових атак: що змінилось у стратегії рф

росія дедалі частіше змінює тактику повітряних атак, зосереджуючи удари на окремих містах і регіонах. Замість одночасного обстрілу різних напрямків ворог обирає один населений пункт і масовано накриває його дронами-камікадзе, доповнюючи удари крилатими або балістичними ракетами. Таку стратегію росіяни вже застосували до Києва, Кременчука, Харкова, Одеси, Запоріжжя.

Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснює:

«Ціль ударів — змусити населення відчути беззахисність, посіяти паніку і підштовхнути до тиску на владу. Це — політичний інструмент війни, а не просто військова операція».

Така тактика має два важливих аспекти. По-перше, вона дозволяє обирати момент для атаки, коли противник найменше готовий. По-друге — змушує розпорошувати сили ППО, що ускладнює їх ефективну роботу.

Романенко наголошує, що тактика «рійових» атак стала можливою завдяки накопиченню значного арсеналу ударних БПЛА та імітаторів. Із кожним місяцем така тактика не лише не втрачає актуальності, а стає загрозливішою. Росіяни використовують псевдонаукові прийоми — прив’язку до «символічних» дат, як-от 22 червня, річниця початку німецько-радянської війни, аби надати атакам ще й пропагандистського звучання.

Чи пов’язані атаки з самітом НАТО та перемовинами

Експерти звертають увагу на те, що інтенсивність атак росії часто збільшується напередодні важливих міжнародних подій. Саміт НАТО, який має відбутися 24 червня, може стати каталізатором чергової хвилі атак на українські міста, зокрема на Київ. На думку аналітиків, росія намагається створити враження ескалації конфлікту саме в той момент, коли союзники України збираються для ухвалення стратегічних рішень.

Також у медіа шириться інформація про можливі перемовини після 22 червня — дати, яка в історичному контексті асоціюється з нападом Гітлера на СРСР у 1941 році. У російській риториці ця дата звучить дедалі частіше, і деякі представники влади рф вже натякнули, що можуть після неї говорити про «мир». Але, як вважає генерал Романенко, ці «мирні сигнали» — лише прикриття для продовження наступу:

«путін не має на меті домовлятися. Його мета — поставити Україну перед ультиматумом. Атаки тривають, щоб зламати волю до спротиву».

Цей психологічний тиск на населення — ще один інструмент війни. Уряд та військові готуються до ймовірного посилення атак саме у період 20–24 червня, щоби в очах західних партнерів виглядати вразливішими і змусити НАТО бути обережнішим з обіцянками. Це чергова спроба Кремля впливати на світ через кров і терор.

Скільки дронів має росія — і що це означає для Києва

Одна з головних загроз для столиці — не лише частота атак, а й зростаючі масштаби арсеналу ворога. За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 15 червня 2025 року росія мала понад 6 тисяч ударних безпілотників типу «Герань-2» (Shahed-136), «Гарпія-А1», а також понад 6 тисяч імітаторів типу «Гербера». Ці імітатори не несуть вибухівки, але створюють ілюзію масштабної атаки, змушуючи українську ППО реагувати на хибні цілі.

ВОГ може запускати до 300 реальних ударних дронів за добу. Якщо ж враховувати імітатори, потенційний максимум сягає 500 апаратів. Це колосальне навантаження на систему повітряної оборони. При цьому ГУР зазначає, що виробництво дронів уже відбувається за замкнутим циклом: тобто росія майже не залежить від поставок з Ірану, що раніше було ахіллесовою п’ятою цієї програми.

Крім того, росія змогла обійти значну частину міжнародних санкцій. Хоча це і призводить до зростання вартості одиниці дрона, за критерієм «ефективність-вартість» Shahed залишається надзвичайно вигідним для Кремля. Саме це й робить ситуацію небезпечною: кількість атак може стати ще більшою, а типові захисні заходи — менш ефективними.

Раніше деякі аналітики припускали, що росія може готувати атаки з одночасним запуском до тисячі дронів. Хоча у Повітряних силах ЗСУ це поки не підтверджують, тренд очевидний: кількість атак зростає. Як нагадав речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат, ніч з 8 на 9 червня стала рекордною — тоді росіяни випустили 499 повітряних цілей, з яких 479 було знищено.

Як українці можуть підсилити ППО: досвід з минулого та рішення уряду

У червні Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яке може змінити підхід до боротьби з дронами: дозволено формувати добровільні мобільні вогневі групи з осіб, які не підлягають мобілізації. Ці групи можуть брати участь у протиповітряній обороні, зокрема — у збитті «Шахедів» на низьких висотах. Ігор Романенко називає цей підхід необхідним та дієвим: «Це досвід ще часів Другої світової, коли цивільне населення Великої Британії допомагало захищати міста під час бомбардувань. Ми мусимо згуртовуватись і навчатися».

На практиці такі групи можуть використовувати стрілецьку зброю, засоби виявлення дронів, мобільні тепловізори, радіолокаційні пристрої ближнього радіусу дії. Це не просто додатковий елемент, а цілий новий рівень інтеграції громади в систему національної оборони. Головне — правильна координація та підготовка. Тренування проводяться у співпраці з місцевими адміністраціями та командуванням Повітряних сил.

Однак, на думку експертів, головним чинником успіху таких ініціатив є довіра та мотивація. Люди мають розуміти, що їхня участь реально впливає на результат. Тому важливо показувати приклади успішного збиття дронів, проводити інформаційні кампанії, залучати активістів та ветеранські організації.

Саме така мережа добровольців може стати основою для ефективної оборони, зменшуючи навантаження на професійні військові підрозділи та розширюючи «щит» довкола столиці. Адже з урахуванням кількості дронів, про яку йдеться, централізована ППО просто не встигатиме за всіма ціллями. І тут вступає в дію принцип колективного спротиву.

Відключення мобільного зв’язку під час атак: тактика чи ризик?

Ще один аспект, який викликав суспільний резонанс — можливість точкових відключень базових станцій мобільного зв’язку під час атак дронів. Ідея полягає в тому, щоб «збивати з пантелику» ворожі дрони, які для уточнення координат використовують сигнал мобільних операторів. Авіаційний експерт Костянтин Криволап пояснює:

«Дрони використовують метод тріангуляції — коли за кількома вишками визначається точне місцезнаходження. Якщо ці вишки перестають працювати, похибка маршруту дрона суттєво зростає».

Утім, ця тактика має свої обмеження. Повне відключення мобільного зв’язку, як зазначають у ДСНС, може створити критичну ситуацію: не буде змоги зв’язатися з рятувальниками, медиками, поліцією. Тому нині в Україні запроваджується модель «інтелектуального глушіння» — оператори за погодженням із військовими відключають лише ті станції, які перебувають у безпосередньому коридорі прольоту дронів.

Цей підхід виглядає компромісним і технологічно обґрунтованим. Проте він вимагає надзвичайно високої координації між ЗСУ, мобільними операторами та службами екстреної допомоги. Також необхідне постійне оновлення карт маршрутів можливих атак — і це потребує ефективної розвідки, аналітики та миттєвої реакції.

На думку експертів, у перспективі мобільні оператори можуть інтегрувати алгоритми автоматичного перемикання або зниження потужності вишок у зоні небезпеки. Це дозволить ще швидше реагувати на зміну маршрутів дронів і мінімізувати ризики для цивільного населення. Адже у війні з високотехнологічним ворогом тактика має бути не менш розумною, ніж озброєння.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.