Галицька площа та Берестейський проспект: історії перейменованих вулиць тисячолітнього Києва

Протягом 2014-2022 років у Києві змінили назви 436 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов'язані з росією чи Радянським Союзом. Приблизно половина з них — 202 об'єкти — перейменували цього року, після початку повномасштабного вторгнення.

44.ua розкаже історію деяких перейменованих вулиць, про які ви могли не знати

Раніше: Площа Перемоги

Зараз: Галицька площа

Вона розташована між бульваром Шевченка та Берестейським проспектом( колишній проспект Перемоги).

Площа Перемоги займає місце легендарного Єврейського (або Галицького) базару. У 1910 року єврейська громада розпочала неподалік будівництво синагоги, яку у радянські часи закрили, та використовували у якості столової для робітників заводу «Транссигнал». Безпосередньо на площі, за кошти благодійників, побудували чайну з безкоштовною народною читальнею. У радянські часи ринок було ліквідовано, площа спочатку отримала назву Повстання, а у 1952 році – Площа Перемоги. 

У 1960-1970-ті рр. звели будівлі громадського призначення - універмаг "Україна", цирк і архітектурну домінанту площі готель "Либідь". Перед тим як одержати сучасний вид, площа пережила безліч історичних подій.

Це фото зроблене на початку 50-х років. На місці клумби нині цирк. Далі видно тополі - це початок бульвару Шевченка, праворуч видно 3-х поверхову будівлю в якій розташовувався Ендокринологічний диспансер, а після переселення лікарні на Пушкінську, в будинку розташувався Народний Рух України.

Раніше: проспект Перемоги

Зараз: Берестейський проспект

Cучасний проспект Перемоги відомий з середини XIX ст. під назвою Житомирського або Брест-Литовського шосе. Дорога ж в сторону Житомира на цьому місці була відома ще багато століть тому. В кінці XIX ст. умовна межа Києва проходила в місці, де було споруджено в 1857-му році Тріумфальну арку. Її побудували до приїзду в місто царя Олександра Другого.

У 1899 році на проспекті було відкрито Пушкінський парк, у 1908 році – Зоологічний сад. Поблизу Пушкінського парку знаходився аеродром (Сирецький іподром), де в квітні 1910 року здійснював перші у Києві повітряні польоти Сергій Уточкін.

Головний корпус КПІ з боку трді Брест-литовського шосе, 1900-й рік

У червні того ж року тут відбувся перший у Російській Імперії політ російського авіаконструктора О. С. Кудашева на літаку власної конструкції та вітчизняного виробництва. На тому ж аеродромі в 1911-1913 роках починав свої далекі перельоти Петро Нестеров, і тут він здійснив свою «петлю Нестерова». У 1927-1928 роках на місці аеродрому були побудовані приміщення Кіностудії художніх фільмів.

У 2015 році на місці зруйнованих будинків, в одному з яких мешкав із сім'єю Василь Стус, відкрили сквер його імені.

Свій сучасний вигляд проспект Перемоги отримав в 1985-му році, тоді ж він отримав і свою назву і був продовжений до площі Перемоги.

Серед найбільш цікавих старих будівель, що збереглися до наших днів на проспекті Перемоги, слід зазначити корпуси Політехнічного Інституту – 1898-й рік (проспект Перемоги 37-39), одна з адміністративних будівель комплексу кіностудії імені Довженка 1920-х років (проспект Перемоги 44) та кілька житлових і адміністративних будівель, також шкіл споруджених в 30-і роки XIX ст.

Раніше: Петрівська

Зараз: Вознесенський Яр

Розташована в Шевченківському районі, поруч з вулицями Кудрявською, Глибочицькою, Вознесенським узвозом.

Вулиця Петрівська була названа у 1907 році з нагоди 200-річчя відвідин Києва російським царем Петром І. Назву Вознесенський Яр вона отримала із другої половини ХІХ століття до 1907 року. Вона виникла від місцевості «Вознесенський яр», через яку пролягає вулиця.

Київ, вул. Вознесенський Яр, 1898 рік, ракурс знизу

Раніше Олексія Терьохіна

Зараз: Вулиця Троїцько-Кирилівська

Розташована у Подільському районі

Історична назва Троїцько-Кирилівська виникла, оскільки вулиця сполучала Кирилівську церкву та Троїцьку площу. Весь непарний бік вулиці займає Подільське трамвайне депо, відкрите 1891 року як Троїцький парк кінного трамваю.

За міським розкладом вулиця належала до 4-го розряду, у 1914 році переведена до 3-го розряду. Дуже складний рельєф вулиці зумовив незначні масштаби забудови (переважно дерев'яної) аж до початку ХХ століття. У 1897 році над вулицею перекинуто місток-віадук за проектом цивільного інженера Володимира Безсмертного, який наразі є найстарішим з існуючих у Києві.

Раніше: Леваневського

Зараз: Вулиця Тетянинська

Розташована у Солом'янському районі

Вулиця виникла наприкінці 19 – початку 20 століття, та мала назву Романівська. Потім була з’єднана з Тетянівською (а не Тетянинською, як нині) вулицею у районі Караваєвих Дач.

У 1938 (а потім – повторно у 1944-му) році перейменована на честь радянського пілота з польським корінням Сигізмунда Леваневського, який на початку 1930-х років жив у Полтаві і прославився складними міжнародними авіаперельотами.

Після рішення Київради резонанс викликав допис у соціальній мережі Народного артиста України Анатолія Матвійчука (відомого за поп-хітом 1990-х “НЛО”), який висловив невдоволення перейменуванням: “Невже не можна було б дати нашій вулиці ім'я українського космонавта Леоніда Каденюка, якого не стало 5 років тому. Або хоча б Павла Глазового, 100-річний ювілей якого відзначався минулого року. Але ні, посилаючись на те, що це історична назва, їй дали ім'я Тетянинська”.

Раніше: Багговутівська

Зараз: Загорівська

Розташована у Шевченківському районі( Лук'янівська, Татарка)

Вулиця виникла у середині XIX століття й у 1855 році отримала свою назву на честь російського генерала Олександра Багговута. Військовий «прославився» тим, що брав участь у придушенні Польського повстання 1830-1831 рр. проти російської імперії.

Впродовж 70 років радянської влади вулиця, з 1920-х рр. по 1991 рік, кілька разів змінювала свої назви. Вона була і вулицею 9 січня, Січнева, і Маршала Будьонного. У 1991 році їй відновили початкову назву. Нова назва — Загорівська — походить від назви урочища на Лук’янівці де бере початок шлях.

Раніше: Григорія Царика

Зараз: провулок Іподромний

Розташована на Печерську

Вулиця виникла в середині XIX століття, мала назву Еспланадний провулок (як прилеглий до Еспланадної вулиці — тепер вулиці Михайла Омеляновича-Павленка). На деяких картосхемах початку XX століття позначена як Іподромний провулок, від розташованого на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка Печерського іподрому (тепер не існує). З 1952 року — Суворовський провулок, на честь російського полководця Олександра Суворова.

1974 року отримала назву вулиця Григорія Царика, на честь українського токаря-інструментальникв київського заводу «Арсенал», депутата Верховної Ради УРСР 2—8-го скликань Григорія Царика.

Сучасну історичну назву відновлено 2023 року.

Вас може зацікавити: Концерт гурту "Скай", маркет Всі. Свої та KURENI столичні": куди піти на День Києва

44.ua у Телеграмі: термінові, актуальні, перевірені новини столиці та України для тих, хто цінує свій час. Приєднуйтеся до нашої спільноти