SAP ERP має надзвичайно потужний функціонал, але українські вимоги до статистичної звітності, кадрового обліку та заробітної плати часто виходять за рамки стандартних можливостей SAP. Саме тому успішні проєкти обирають гібридну модель: SAP як фінансове ядро, а спеціалізовані системи — для локальних вимог.

Статзвітність у SAP частково підтримується стандартними транзакціями. Баланс і P&L легко формуються через F.01. Але форма №3 “Рух грошових коштів” уже вимагає складного налаштування так званої системи кореспонденцій рахунків. У більшості компаній її або налаштовують на мінімальному рівні, або взагалі формують поза SAP — через BI або зовнішні інструменти.

Податок на прибуток — ще один приклад. Хоча SAP дозволяє формувати частину даних, фінальна звітність зазвичай готується в зовнішніх системах, адже у стандартній локалізації відсутні потрібні форми та розрахункові алгоритми.

У роздрібних компаніях додаються галузеві вимоги: форма 3-Торг, детальна аналітика обігу товарів, складські коригування. Такі звіти не входять у стандарт SAP, тому їх розробляють окремо або виносять у BI.

HR і payroll — ще складніший блок. SAP HCM потужний, але його повне впровадження потребує великого бюджету і значного часу. Часто компанії вирішують не використовувати SAP для розрахунку зарплати, а інтегрують українські системи (IT Enterprise, M.E.Doc, Кадри+, інші). Це дозволяє уникнути великих витрат і водночас забезпечити повну інтеграцію з фінансовим обліком у SAP.

Успішний проєкт створює архітектуру, де SAP відповідає за:

  • головну книгу;
  • дебіторську та кредиторську заборгованість;
  • основні засоби;
  • запаси;
  • розрахунок собівартості.

А зовнішні системи покривають:

  • зарплату, лікарняні, відпустки;
  • розрахункові листки;
  • кадровий облік;
  • специфічні форми звітності.

Такий підхід забезпечує оптимальний баланс між вимогами групи та українським законодавством.

Детальні поради — тут: