У ХХІ столітті світовий енергетичний сектор переживає глибоку трансформацію. На тлі кліматичних змін, зростання попиту на екологічно чисті технології та посилення стандартів особлива увага приділяється переходу до відновлюваних джерел енергії. На цьому тлі особливо помітно вплив зеленої енергетики на вугільну промисловість — багаторічний фундамент світової економіки, транспорту та промисловості.
Зниження ролі вугілля обумовлено як технологічними змінами, і соціально-економічними чинниками. Роман Білоусов аналізує, яким чином відновлювані джерела впливають на вугілля і як це відбивається на економіці, політиці та екології.
Протягом століть вугілля було основою розвитку цивілізації. У XIX-XX століттях він забезпечував роботу електростанцій, металургії та транспорту. У 2010-х його частка становила понад 40% світової генерації. Однак вугілля стало і головним джерелом забруднення: його спалювання викликає викиди CO₂, сірчистих та азотистих сполук, а також твердих частинок, що погіршують якість повітря. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вугілля відповідальне за 40% глобальних викидів вуглекислого газу.
Відновлювані джерела енергії швидко розвиваються. Ціни на сонячні панелі та вітряки падають, а державна підтримка робить їх дедалі привабливішими. "Субсидії, податкові пільги та квоти на зелену генерацію фактично позбавляють вугільні компанії фінансової стійкості", - зазначає Білоусов. Банки називають вугілля «ризикованим активом», а вуглецеві податки роблять його ще менш рентабельним.
При цьому питання екології залишається ключовим. Теоретично відмова від вугілля має знижувати рівень забруднення та викидів. Але, підкреслює автор, вплив цього процесу на екологію у довгостроковій перспективі потребує більш виваженої оцінки.
Зелена енергетика змінює геополітичний баланс. Якщо раніше країни з великими запасами вугілля — Китай, США, Росія, Австралія, Індія — мали стратегічну перевагу, тепер залежність від вугільного імпорту знижується. Примітно, що Китай, найбільший виробник та споживач вугілля, водночас став лідером у розвитку сонячної та вітрової енергетики.
Тим не менш, повна відмова від вугілля в найближчі десятиліття малоймовірна. Для Китаю, Індії, В'єтнаму, Індонезії та низки африканських країн він залишається дешевим та доступним ресурсом. «Довгостроковий тренд вказує на скорочення частки вугілля, але він навряд чи повністю поступиться місцем сонячній, вітровій і навіть ядерній енергетиці», — резюмує Роман Білоусов.
