Примусової евакуації у Києві взимку не планують. Місто готується до найгіршого сценарію.
У Києві не планують проводити примусову евакуацію населення під час осінньо-зимового періоду 2026–2027 років навіть у разі масштабних аварійних ситуацій. Водночас міські служби готуються до можливих тривалих перебоїв з електроенергією та теплопостачанням, а мешканців столиці закликають самостійно подбати про базові запаси.
Про підготовку Києва до зими в етері телеканалу «Апостроф» розповів депутат Київської міської ради від фракції «УДАР» Володимир Бондаренко.
За його словами, місто не розглядає сценарій масштабного переміщення населення. Для людей, які через стан здоров’я або вік не можуть самостійно забезпечити себе необхідним у разі тривалих відключень, передбачені інші механізми допомоги.
Маломобільних киян готують до можливих надзвичайних ситуацій
У столиці актуалізують інформацію про місця проживання маломобільних громадян. Йдеться про людей, яким складно самостійно залишити квартиру, спуститися за водою чи їжею або дістатися до пункту допомоги.
У разі тривалого відключення електроенергії місто зможе оперативніше визначити, кому потрібна допомога.
При цьому примусово вивозити таких людей не планують. У разі потреби їм можуть запропонувати тимчасове перебування у закладах соціального захисту, де передбачатимуть:
- проживання;
- харчування;
- медичний супровід;
- необхідну соціальну допомогу.
Киян закликають готуватися до найгіршого
Водночас мешканцям столиці радять не розраховувати виключно на міські служби та заздалегідь підготуватися до можливих тривалих перебоїв із базовими послугами.
Зокрема, вдома рекомендують мати:
- запас питної та технічної води;
- продукти тривалого зберігання;
- їжу, яку можна споживати без приготування;
- необхідні речі для автономного перебування під час тривалого відключення електроенергії.
У Києві готують понад 3000 пунктів незламності
Одним із ключових елементів зимової стійкості столиці мають стати пункти незламності. За словами Бондаренка, до осінньо-зимового періоду планують підготувати понад 3000 таких локацій.
Вони повинні стати місцями, де кияни зможуть отримати допомогу у разі тривалих перебоїв із електропостачанням або іншими комунальними послугами.
Паралельно місто працює над збільшенням кількості альтернативних джерел генерації. До відповідних програм можуть долучатися ОСББ та інші балансоутримувачі житлових будинків.
За наведеними депутатом даними, у Києві близько 12 тисяч житлових будинків, з яких приблизно 2500 уже скористалися міськими або державними програмами для модернізації чи встановлення генеруючого обладнання.
Що буде з опаленням у разі аварії
Окремо місто готує алгоритм дій на випадок пошкодження об’єктів теплопостачання під час сильних морозів.
Якщо через аварію подача тепла припиниться на тривалий час, воду із внутрішньобудинкових систем можуть злити. Це необхідно, щоб запобігти її замерзанню та пошкодженню труб.
Після завершення ремонтних робіт теплоносій знову подаватимуть у будинки.
За його словами, магістральні теплопроводи Києва проходять нижче рівня промерзання ґрунту. Тому навіть за низьких температур ризик масштабного замерзання міських тепломереж залишається контрольованим.
У столиці створюють «енергоострови»
Ще одним напрямом підготовки є розвиток розподіленої генерації. Повністю відмовитися від централізованої системи теплопостачання Київ технічно не може, однак місто поступово збільшує кількість альтернативних джерел енергії.
Особливу увагу приділяють районам, які можуть опинитися під підвищеною загрозою російських атак. Там намагаються сформувати так звані «енергоострови» — автономні ділянки енергосистеми, здатні підтримувати роботу критичної інфраструктури у випадку пошкодження основних енергетичних об’єктів.
Такий підхід має дозволити місту не допустити повного припинення роботи критично важливих об’єктів навіть за серйозних пошкоджень енергетичної інфраструктури.
На підготовку бракує державного фінансування
За словами депутата Київради, реалізація плану стійкості столиці значною мірою залежить від можливостей самого міста.
Серед джерел фінансування він назвав:
- кошти міського бюджету;
- донорську допомогу;
- кредитні ресурси;
- підтримку міжнародних партнерів.
Бондаренко зазначив, що через дефіцит фінансування на державному рівні Київ змушений значною мірою покладатися на власні ресурси та допомогу партнерів. Водночас, за його оцінкою, наявного фінансування має вистачити для реалізації більшої частини запланованих заходів зі зміцнення стійкості столиці у 2026 році.
Таким чином, Київ входить у новий опалювальний сезон із підготовленими сценаріями на випадок масштабних аварій, однак мешканців закликають не нехтувати власною безпекою та заздалегідь створити необхідні запаси. Масштабної чи примусової евакуації населення наразі не планують.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.