Чоловіче поховання із жіночими прикрасами: що знайшли археологи у Києві

Два поховання XII століття, бронзові прикраси та артефакти часів Київської Русі — такі знахідки зробили археологи під час розкопок Голосіївського курганного могильника на півдні Києва.

Фахівці Інституту археології НАН України завершили черговий етап досліджень Голосіївського курганного могильника, що розташований на південній околиці Києва. Під час розкопок науковці виявили два давньоруські поховання, рідкісні прикраси та артефакти, які допоможуть більше дізнатися про життя мешканців Київської Русі.

Давній могильник, про який дізналися лише у XXI столітті

Попри те, що некрополь розташований у межах столиці, його відкрили лише у 2008 році. Комплекс складається з двох груп курганів — загалом 18 насипів. Перші повноцінні археологічні розкопки тут розпочалися лише у 2025 році.

Цьогоріч дослідники вивчили два найбільші кургани першої групи. Загальна площа розкопок становила понад 230 квадратних метрів.

Що знайшли археологи

Під час досліджень у курганах та навколо них виявили:

• залишки поминальних обрядів — деревне вугілля та фрагменти кераміки;
• сліди ймовірних ритуальних вогнищ;
• крем'яне знаряддя палеолітичної доби;
• два чоловічі поховання XII століття.

За словами науковців, поховання відповідають християнським традиціям того часу: померлих поклали головою на захід у дерев'яних трунах, без особистих речей.

Неочікувана знахідка — жіночі прикраси

Особливу увагу археологів привернуло одне з поховань. Біля чоловічого скелета знайшли:

• 11 бронзових підвісок-лунниць;
• 2 семилопатеві скроневі кільця.

Оскільки прикраси були жіночими, дослідники припускають, що це могли бути посмертні дари, залишені під час поховального обряду.

Чому відкриття важливе

Датування знахідок показало, що кургани належать до XII століття. Це свідчить про те, що курганний поховальний обряд продовжував існувати навіть поблизу Києва вже після поширення християнства.

Також археологи припускають, що могильник належав мешканцям одного із сіл Київської округи. Остаточно встановити їхнє походження допоможуть майбутні краніологічні та ДНК-дослідження. Особливий інтерес викликають знайдені скроневі кільця, адже їх традиційно пов'язують із племенем в'ятичів.

Дослідження проводила Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Роботами керував кандидат історичних наук Дмитро Бібіков. До експедиції долучилися археологи, студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та волонтери.

Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.