Біль у коліні, що не минає: де межа між терпінням і лікуванням
Мало хто з пацієнтів потрапляє до ортопеда з першим болем у коліні. Найчастіше людина довго пробує справлятися самостійно: обмежує навантаження, приймає знеболювальні, завдяки яким вдається протягнути ще кілька місяців. Але є момент, коли ані таблетки, ані фізіотерапія вже не дають відчутного полегшення – і пацієнт опиняється у ситуації, що вимагає іншого рішення.
Саме у цій точці відкривається питання: що далі? Операція з ендопротезування колінного суглоба – серйозний крок, до якого не кожен готовий, або ж який не кожному підходить за станом здоров’я. Малоінвазивні ін’єкційні методики, зокрема внутрішньосуглобові ін’єкції, натомість залишаються опцією, про яку часто не говорять достатньо детально. Один із таких методів – застосування рідкого імпланту на основі карбоксиметилхітозану, зареєстрованого під торговою назвою KioMedinevsone.
Карбоксиметилхітозан – звідки береться та як працює
Хітозан як речовина відомий у фармакології вже десятиліттями. Але карбоксиметилхітозан (КМ-хітозан), що є основою KioMedinevsone – це якісно інша молекула. Її отримують з їстівного гриба печериці (Agaricus bisporus) за запатентованою технологією бельгійської компанії KiOmed Pharma SA, що дає змогу уникнути компонентів тваринного походження. Це принципово відрізняє препарат від більшості аналогів – і потенційно зменшує ризик імунологічних реакцій.
Механізм дії КМ-хітозану є подвійним.
- По-перше, він взаємодіє з лубрицином та іншими компонентами синовіальної рідини, покращуючи її мастильні властивості – а отже, знижуючи тертя між поверхнями суглоба під навантаженням.
- По-друге, карбоксиметильні групи у структурі молекули нейтралізують вільні радикали, зменшуючи оксидативний стрес. Саме це поєднання відрізняє КМ-хітозан від гіалуронової кислоти: традиційна «в’язкодоповнювальна» терапія діє переважно через перший механізм.