У Києві відкрили перший пам’ятник Івану Мазепі: історична справедливість у Лаврі.
1 грудня у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбулася важлива культурна подія — презентація першого в історії Києва погруддя гетьмана Івана Мазепи. Подія символізує повернення історичної правди та продовження української державницької традиції.
Важливість дати і символу
Як зазначила докторка історичних наук Ольга Ковалевська, дата обрана не випадково:
Ковалевська наголосила, що у 1708–1709 роках Мазепі доводилося ухвалювати складні рішення, які визначали майбутній курс української держави — відхід від Москви та рух до Європи.
Погруддя як акт історичної справедливості
Світлана Котляревська, в.о. генеральної директорки Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», повідомила про плани встановлення великого пам’ятника Мазепі біля Успенського собору.
Вона також подякувала меценатській фундації OLOS за створення погруддя:
- Ігор Осипенко та Тетяна Троян організували фінансування і виготовлення скульптури.
- До процесу долучилося 105 меценатів — підприємці, лікарі, юристи, стоматологи з різних міст України.
Директор фундації OLOS Ігор Осипенко додав:
Історична довідка: Мазепа та Київ
Встановлення пам’ятника Мазепі у Києві стало символом подолання історичних міфів і забобонів. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив:
У Полтаві процес погодження пам’ятника тривав 17 років (2009–2016). Тепер Київ долучається до визнання значення гетьмана для української державності.
Історичний контекст:
- Іван Мазепа (1639–1709) — гетьман Війська Запорозького, дипломат і меценат.
- За часів Мазепи українські міста отримували магдебурзьке право — автономію місцевого управління та судочинства.
- Це дозволяло економічний розвиток і формування елементів демократії, на відміну від централізованої Московії.
Особливості монументу
Погруддя створене скульптором Олесем Сидоруком у співпраці з архітектором Віктором Юрківим. Для портретної точності використали прижиттєву гравюру Мартіна Бернігерота.
Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, провів для гостей екскурсію виставкою, присвяченою Мазепі. Він наголосив, що клейноди, документи та церковні предмети тієї доби демонструють унікальність української державності в козацький період.
Де ще стоять пам’ятники Мазепі
Погруддя у Києві стало першим у столиці, проте образ гетьмана Мазепи вже увічнено й в інших містах України та за її межами. Встановлення таких монументів зазвичай було довгим і непростим процесом через історичну та політичну чутливість постаті Мазепи.
- Полтава — тут відкрито пам’ятник Мазепі у 2016 році після 17 років погоджень. Місто є одним із ключових центрів козацької державності, де гетьман активно підтримував розвиток культури та освіти.
- Батурин (Чернігівська область) — історична столиця гетьманщини, де Мазепа здійснював державницькі реформи. Планується встановлення пам’ятника як частина відновлення історичної спадщини.
- За кордоном — згадки про Мазепу є у Відні та навіть Африці (топоніми та меморіальні відзнаки), що свідчить про міжнародне значення його політичної та культурної діяльності.
Як зазначає Олександр Алфьоров, голова УІНП:
Ця мережа пам’ятників демонструє поступове визнання історичної ролі Мазепи та повернення українцям символів державницької традиції. Погруддя в Києві стане не лише культурним, а й освітнім центром, де кияни та туристи зможуть ознайомитися з історією гетьмана та його внеском у формування незалежної української держави.
Символіка та церемонія
Церемонія відкриття почалася у темряві, і лише після зняття оксамитової накидки з погруддя світло освітила подвір’я. Символічний жест показав:
Київ отримав новий культурний маркер, який нагадує про силу історичної пам’яті та боротьбу за правду. Погруддя Мазепи у Лаврі стане центром освітніх та історичних подій, демонструючи спадкоємність державницької традиції та важливість знання власної історії.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.