Поява FPV-дронів (First Person View — вид від першої особи) повністю змінила логіку сучасної війни. Вони стали одним із головних інструментів на полі бою, визначаючи темп і точність операцій. Водночас розвиваються і засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які щодня намагаються «оглушити» дрон, збити його навігацію, позбавити керування.
Однією з найпотужніших технологічних відповідей українських розробників на ці виклики став режим круїз-контролю — функція, що дозволяє дрону діяти автономно навіть без зв'язку з оператором. Використовуючи оптичну навігацію, система утримує напрям, висоту та швидкість польоту, фактично перетворюючи дрон на «розумний» літальний апарат, який не зупиняється навіть у зоні активного РЕБ. Щойно сигнал відновлюється — оператор повертає собі керування й завершує місію.
Методи боротьби з дронами: роль РЕБ
Якщо раніше головну роль на полі бою відігравала піхота, артилерія, танки та авіація, то сьогодні у центрі уваги — дистанційно керовані й автономні бойові системи. У відповідь на цю технологічну еволюцію активно розвиваються системи РЕБ, що стають ключовим інструментом захисту.
Радіоелектронна боротьба — це комплекс заходів і технологій, спрямованих на отримання інформаційної переваги та захист власних систем управління і зв'язку, а також виведення з ладу ворожих. Системи РЕБ можуть не лише придушувати сигнали керування дронами, але й дезорганізовувати командні структури противника, блокувати навігаційні канали і захищати власну інфраструктуру.
Суть дії РЕБ полягає у створенні щільного радіоперешкодного «купола», який глушить канали зв'язку між дроном та оператором або між дроном і супутником. Коли безпілотний літальний апарат (БпЛА) потрапляє в таку зону, він втрачає керування або навігацію, що призводить до зміни його траєкторії, повернення до точки запуску або повного падіння.
Оптоволокно та донаведення як відповідь на РЕБ
Ще у році українські інженери почали активно впроваджувати системи оптичного донаведення, стійкі до РЕБ. Їхній «мозок» — це поєднання камер та алгоритмів машинного зору на базі штучного інтелекту (ШІ).
Дрони з системами оптичного донаведення на базі ШІ здатні бачити та аналізувати ціль самостійно — навіть без GPS та стабільного зв'язку; коригувати траєкторію в реальному часі, слідкуючи за рухомою мішенню; працювати автономно, не випромінюючи сигналів, які можна заглушити або відстежити.
Ще один технологічний прорив — FPV-дрони з керуванням через оптоволоконний кабель. Дрон отримує команди і передає відео через волоконно-оптичний кабель. Така система невразлива до РЕБ, бо сигнал фізично ізольований. Проте й вона має свої недоліки:
- Радіус дії дрону залежить від довжини кабелю.
- Кабель додає ваги, зменшуючи маневреність дрона та потенційний обсяг боєзаряду.
- Потрібне точне планування траєкторії, щоб уникати зачеплення за перешкоди.
Чи означає це, що звичайні FPV-дрони більше не працюють? Зовсім ні. Звичайні FPV-дрони нікуди не зникають, але відбувається їх активне дооснащення інтелектуальними системами управління. Можна навіть констатувати, що ми стоїмо на порозі нової ери безпілотників, оснащених системами штучного інтелекту та автономного донаведення.
Українські виробники вже активно інтегрують такі рішення у свої розробки. Яскравим прикладом може бути інтеграція виробниками безпілотників «Генерал Черешня» та «Вирій» системи донаведення дронів, розробленої командою VGI-9.
Система донаведення — це програмно-апаратний комплекс, який дозволяє дрону після захоплення цілі автономно довести політ до ураження, без втручання оператора дрону. Головна задача системи — забезпечити ураження цілі навіть під впливом РЕБ.
На практиці оператор дрону ідентифікує ціль, фіксує її в системі, після чого апарат самостійно вражає об'єкт. Система VGI-9 працює не лише зі статичними, а й з рухомими цілями, які рухаються зі швидкістю до 80 км/год.
Ще однією функцією, яку забезпечує система VGI-9, є наявність круїз-контролю — режиму, в якому дрон самостійно підтримує напрямок, висоту й швидкість польоту, що дозволяє дрону долати активні зони РЕБ.
Команда VGI-9 вперше публічно продемонструвала таку систему травні року на заході, організованому кластером Brave1.
Круїз-контроль: стабільність польоту в умовах РЕБ
Круїз-контроль відповідає за безпечний і стабільний переліт до робочої зони з урахуванням заряду батареї, навантаження (ваги боєзаряду) і погодних умов і дозволяє долати ділянки з активною роботою РЕБ, коли тимчасово втрачається канал зв'язку або відеопотік.
Відео: яке працює круїз-контроль з бойових умовах
Дальність польоту дрону в режимі круїз-контролю визначається не фіксованою кількістю кілометрів, а експлуатаційними характеристиками самого дрону (ємність акумулятора, вага корисного навантаження, вітер).
Що дає круїз-контроль на практиці:
- зменшує навантаження на оператора — підтримує стабільний політ без постійних ручних корекцій;
- оптимізує споживання енергії завдяки плавним, передбачуваним траєкторіям;
- дозволяє безпечно пролітати зони РЕБ чи тимчасової втрати сигналу;
- підвищує надійність виконання місії в стресових або бойових умовах;
- спрощує управління (функція не потребує високої кваліфікації пілота);
- забезпечує стабільність польоту навіть на великих дистанціях.
Технологію можна вважати альтернативою оптоволоконному керуванню. Відсутність кабелю зменшує вагу дрона, що дає змогу збільшити боєзаряд і дальність польоту, підвищує мобільність та спрощує розгортання. Крім того, це дешевше, адже не потребує спеціальних котушок і складного монтажу.
Україна стрімко наближається до моменту, коли системи донаведення та круїз-контролю стануть стандартним функціоналом кожного бойового дрона. Як колись вихід компактних квадрокоптерів (наприклад, Mavic) перевинайшов розвідку, а поява FPV-дронів вплинула на уявлення про точкові удари, так і системи донаведення та круїз-контролю змінюють підхід до автономії й ефективності місій — роблячи їх надійнішими й менш залежними від постійного зв'язку з оператором. Усе необхідне для цього — від технологій до інженерних рішень — уже є в Україні. Питання лише в тому, щоб держава, закупівельники та великі структури оперативніше реагували на появу таких рішень, підтримували виробників і інтегрували ці технології у свої програми закупівель. Це дозволить масштабувати проривні розробки й зробити їх базовим елементом сучасної безпілотної армії.