Студентці УКУ відмовили в проживанні через ЛГБТ-емодзі в соцмережах, і вона вирішила продовжити навчання у Києво-Могилянській академії.
Історія Параскеви Курочкіної, доньки української режисерки Наталії Ворожбит, викликала бурхливу дискусію по всій Україні. Дівчина вступила на Гуманітарний факультет Українського католицького університету (УКУ), однак їй відмовили у проживанні в колегіумі через нібито емодзі з ЛГБТ-прапором у соціальних мережах. Після цього родина вирішила продовжити навчання Параски у Києво-Могилянській академії.
Ця ситуація не лише підняла питання про дискримінацію у приватних навчальних закладах, але й викликала широку суспільну дискусію щодо стандартів вищої освіти та прав студентів.
Відмова в колегіумі: що сталося
За словами Наталії Ворожбит, спочатку їй пообіцяли, що доньку поселять у колегіум, який виконує функції студентського містечка та надає місця для проживання.
За її словами, символ у соцмережах означав для Параски «толерантність і прийняття світу в його різних фарбах».
Університет запропонував альтернативне житло у квартирі для педагогів, але при умові, що дівчина видалить символ та пообіцяє не поширювати ЛГБТ-символіку в університетському середовищі.
Позиція УКУ та освітньо-формаційна програма
УКУ наголосив, що місце в колегіумі надається лише учасникам програми «Християнська духовність у постмодерній добі».
Основні критерії для участі у програмі:
- Свідоме бажання жити та розвиватися в християнському середовищі.
- Мотивація до участі у формаційній програмі, а не лише прагнення отримати житло.
- Готовність дотримуватися правил проживання в колегіумі та етичних норм УКУ.
За інформацією університету, конкуренція на програму висока — більше заяв, ніж місць, тому адміністрація має право відмовити 15–20 кандидатам на рік.
Реакція суспільства та ризики
Скандал викликав поляризацію думок у суспільстві. Одні підтримують Наталію Ворожбит та її доньку, вимагаючи дотримання прав студентів і рівних умов, інші наголошують на праві університету визначати власні стандарти та цінності.
Ризики такої ситуації:
- Для студентів: підвищена невизначеність щодо умов проживання та доступу до програм приватних університетів.
- Для вишів: репутаційні втрати, громадська критика, ймовірні судові позови.
- Для України загалом: підрив довіри до системи освіти, ризики дискримінації, міжнародна увага щодо дотримання прав людини та конституційних норм.
Новий вибір: Києво-Могилянська академія
Після конфлікту з УКУ Параска Курочкіна вирішила вступити до Києво-Могилянської академії. Там родина отримала гарантії, що донька зможе проживати у студентському містечку без обмежень щодо власних поглядів та символів.
Цей вибір підкреслює ширший тренд у вищій освіті України: студенти та їхні родини дедалі більше звертають увагу не лише на академічну якість, але й на права та свободи всередині університетської спільноти.
Історія Параски Курочкіної демонструє складний баланс між християнськими цінностями приватних університетів та принципами рівності, закріпленими в українському законодавстві та міжнародних конвенціях.
Скандал із УКУ став уроком для всіх вишів: важливість чіткої комунікації, прозорих правил і поваги до прав студентів не можна недооцінювати.
Для студентів України ця історія — сигнал уважно обирати навчальний заклад, орієнтуючись не лише на рейтинг, а й на цінності, які він сповідує.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.