"Бусіфікація" — це необхідність, без якої неможливо воювати?

«Мобілізація сама відбувалася неправильно не у відповідності до присяги, яку давали чиновники. Адже всі чиновники, правоохоронці, судді дають присягу, заступаючи на службу, вірою-правдою служити українському народу, захищати його права та свободи. Але зараз намагаються за рахунок економічно активних цивільних людей закривати потреби фронту, самі уникаючи від участі в бойових діях. Вони не скориговують економіку на потреби воєнного часу, на потреби фронту. Хоча фактично ми маємо два складу армії з чиновників: 1 млн 800 тисяч чиновників, що давали присягу», - зазначив Святослав Дубина.

«На верхівці знаходяться звичайні аферисти і бариги. Тому у них і такій інструмент як «бусіфікація» є абсолютно нормальним і природним. Якщо ми використовуємо термін «мобілізація», то це вже автоматично означає що вона всеосяжна, глибоко проникна, обов'язкова і стосується абсолютно всіх. Вона не може бути добровільною мобілізацією, чи примусовою, чи насильницькою - вона обов'язкова і стосується абсолютно всіх», - вважає Анатолій Якименко.

«Оскільки представники вищої політичної влади намагаються своїх дітей і родичів приховати від мобілізації тому у нас повністю відсутня строкова служба. Це феномен, що в росії, яка веде бойові дії на чужій території є строкова служба, а в Україні, яка захищається більше десятиріччя експлуатується термін добровільності. Саме строкова служба призначена для мілітаризації суспільства і вміння захищатися», - підкреслив публіцист.

«Військкомати відповідали за облік, допризовну підготовку і за мобілізацію призовників на строкову службу. Зміни до закону про мобілізаційну підготовку надали ТЦК шалених повноважень і такої же шаленої безвідповідальності. І що найстрашніше - зруйнували мобілізаційний процес в той час коли Україна просто стікає кров'ю та вбили клин між народом і Збройними силами», - підкреслив Костянтин Ільченко.

«В цьому немає ніякого раціонального сенсу. Людина, яку схопили на вулиці, не має мотивації, це кандидат на СЗЧ. Зараз, коли в армії вже є 50 000 навчених пілотів безпілотних систем, потрібно їм надати засоби ураження ворога. Проста математика: якщо кожному надати хоча б по 10 дронів на день - це 500 000 вилітів. Навіть якщо 1% буде потрапляти в ціль – за місяць-два просто не залишиться росіян на окупованих територіях. Уряд просто не виділяє фінанси на те, щоб зробити всі ці засоби ураження. Достатньо просто виробляти засоби знищення і постійно знищувати ворога. Це ми бачимо зараз у звітах Мадяра, підрозділ якого в березні знищив 1700 росіян, маючи санітарні втрати в три людини. Потрібно просто масштабувати досвід ефективних підрозділів. Старе керівництво просто не розуміє сучасної війни», - зазначив Павло Себастьянович.

«Треба змінювати управлінські еліти, в першу чергу, командування Збройних Сил України. Там мають бути на посадах Мадяри, Білецькі та інші, які дійсно пройшли бойовий шлях. Саме вони мають керувати цим процесом а не гвинти старої системи», - підкреслив він.

«Мобілізація має прийняти зовсім інший характер. Де з бойових частин є люди, які займаються рекрутингом, а на місцях - просто відкрита мілітаризація суспільства та підготовка для всіх бажаючих громадян. І тоді в нас щось почне змінюватися. І головне - це фінансування, бо якщо навіть люди прийдуть воювати, а їм немає чим знищувати ворога - це все немає сенсу», - резюмував Павло Себастьянович.